«Від вас толку як від цапа молока,» – розмова мого тата зі сватами

Ще коли батьки чоловіка запропонували зустрітися з нами та моїми батьками, щоб десь посидіти, я гадала, що це не найкраща ідея. Але навіть не підозрювала, наскільки я мала рацію.

Батьки чоловіка мешкають у місті. Свекруха працювала у школі вчителем математики, а після виходу на пенсію почала підробляти репетиторством. Його батько був чиновником в архітектурному відділі. Вони завжди інтелігентні та ввічливі. Здавалося, що сама природа поєднала їх з їхніми спокійними характерами.

Мої батьки мешкають у приватному секторі. Й хоч офіційно вони приписані все ще в межах міста, проте ментально завжди були мешканцями села. Мама цілими днями поралася біля господарства. Доглядала за цілою ордою курей та качок. Тато вічно щось будував, розбирав, знову будував. Скільки пам’ятаю, в нас завжди було будівництво. А ось на вечір в дома починався справжній балаган. Через те, що батьки мешкали «в селі», то й розмовляли вони надзвичайно голосно й не цуралися приправити свою мову гарячим слівцем. Саме від них я почула те, що не можна було чути дитині, а потім передала свої знання друзям в дитячому садочку. За це й була покарана вдома. Хоч й досі вважаю це несправедливим, адже батьки винні не менше мого. Тато особливо ніколи не стримував слів. Перше, що спадало на думку, одразу оголошувалося. Та попри все це, попри те, скільки разів мені доводилося через них червоніти, я їх люблю.

Я намагалася відмовити чоловіка від вигадки його батьків. Але вони настояли на своєму й зустріч відбулася. Не обійшлося й без алкоголю. Тато майже силою змусив свого свата пити разом з ним горілку. Та найгірше почалося під час розповідей моєї свекрухи про те, як вона з чоловіком відпочивала в Туреччині. На той момент було випито вже понад пляшку горілки. Тато безцеремонно перебив її й почав критикувати їхні поїздки за кордон. Перевів розмову на те, що потрібно допомагати дітям, тобто мені та чоловікові. Й замість того, щоб витрачати гроші на чужині, то потрібно було купити нам квартиру. А закінчив все словами: «Від вас толку як від цапа молока. Ось такі ви свати».

Мені було неймовірно соромно. А свати мовчки пішли додому ображені. Після того вони більше не хотіли організовувати спільні вечері.