Ми з Олегом прожили разом дванадцять років у Києві, серед вечірньої млаки над Дніпром. Життя наше було
У домі Гнатюків завжди пахло свіжістю та дорогим парфумом. Господиня Марія здавалася уособленням досконалості.
Ми з дружиною удочерили хлопчика, якого вже тричі повернули різні сімї, бо він, кажуть, «надто складний».
Тінь чужого тата Мене звати Ганна, мені тридцять пять. У моєму сні життя було складене з правильних шматочків
Поліцейський був певен, що це звичайний виклик. Повідомлення про підозрілу активність біля контейнерів
Мене звати Богдана. Мені пятдесят пять, маю хвору спину, двох дорослих дітей та старенького Ланоса, якого
Те, що не можуть прописати лікарі: Сила одного старого медальйону Іноді навіть найкращі лікарі не мають
Я того ранку просто розвозила посилки, і уяви собі стою біля старого паркану, і раптом чую, як кінь кричить
– І щоб до мого повернення квартира сяяла! Ганна Володимирівна вилетіла на сходову клітку й так
Андрій сидів на кухонному табуреті у своїй бездоганно прибраній квартирі 24 на проспекті Героїв УПА