Дорогий щоденнику, Останнім часом душа моя не знаходить спокою. Вчора знову відчула ту саму порожнечу

А от Лариси завжди був у борщ трішки цукру. Тількитолько каплю, на краю ложки, і смак ставав інший, більш

Трансформаційна фазаВіоріка втомлена і розчарована крокувала додому. У одній руці тримала сумку, в іншій

Повернулась до Києва раніше Ти вже біля підїзду? голос Івана тріснув на високій ноті. Зараз?

Родичі чоловіка образились, що я не пустила їх переночувати в свою однушку Олеге, ти жартуєш, правда?

Я нікого не навідуюсь, нікого не кличу, свою жниву і садові інструменти не ділю у моєму селі мене вважають диваком.

Олена Петрівна, зразу зайшовши в кухню, починає розговарювати: Зоряно, дитинко, хто ж так різатиме огірки в салат?

Валіза не розпаковуй ти сьогодні виїжджаєш Що сталося? суворо спитала Ярина Марко лежав на дивані з виглядом

Виходьте з мого будинку! крикнула я, коли моя теща знову почала підкидати образи. Тільки одного я боялася

Ігоре, ти не бачив мою синю папку з документами? Точно памятаю, що залишила її на комоді, а там зараз









