Знаєте, я завжди вважала, що знайомства після п’ятдесяти — то доля людей з усталеними поглядами
Суботній ранок обіцяв Юлі тихий день наодинці з собою. Максим поїхав ще на світанку, а вона тільки налила
«Знімай прикраси матері!» — вимагала зовиця. Віра зняла й одягла свої. Побачивши це, зовиця зблідла.
— Віддай мамині прикраси, ти не варта їх носити. Ярина простягла руку долонею вгору, ніби їй мали віддати данину.
Давно це було, та й досі згадується мені, як шість місяців тому чоловік залишив Наталку, мою щиру приятельку
Ніна стояла в черзі вже сорок хвилин. Перед нею — четверо, за нею — ще шестеро. Папери на оформлення
Соломія стояла в черзі вже сорок хвилин. Перед нею — четверо, за нею — ще шестеро. Документи на оформлення
**Щоденник Миколи** Сьогодні сестра Оксана прийшла до Дарини з вимогою. Знову про ті сережки та перстень
Суботній ранок видався спокійним, я ще спав, коли Орися вже налила собі першу чашку кави. Але о дев’ятій
— Мамо, ну чого ти застигла? Розпишись ось тут і тут — і звільни дачу до неділі. Це тепер моє.
Сьогодні до мене прийшла Соломія і сунула під ніс папери. «Мам, ну чого ти застигла? Розпишись ось тут