Не така Зоринка День 12 жовтня, вівторок Зоряно! Знову?! Господи, ти ж не дитина, а одне розчарування
Уламки дружби Пам’ятаю той вечір, коли після важкого дня Марічка поверталася додому. То вже не
Мені вже тридцять чотири, уявляєш? Два роки тому я одружився з Ганною їй було сорок один, вона вже була
Стан душі Ганна Остапівна сиділа на кухні й вдивлялася у вікно. За ним нарешті прокидалася весна, сніг
Вечір був липневий, тихий і теплий, із запахом свіжоскошеної трави, що тягнувся із сусідньої ділянки.
Син здав матір Галина Петрівна Литвин, 68 років, стояла біля напіввідчинених дверей власної спальні
Сусідка зверху Олено, ти куди поділа мою каструлю? Ту, велику, в якій я борщ варю? Ганно Миколаївно
Одружився з розлученою жінкою в 41 рік, де вже є донька. Батько казав: «Остапе, зупинись». Через два
Вчора мій хлопець сказав мені: У суботу збирається братва. Ти зможеш заскочити до мами чи кудись відлучитись?
Без вини винна Забираєш свою доньку й ідеш. Між нами тепер нічого спільного нема! Але, Олександре…