– Оксан, обід готовий? – голос чоловіка долинув із спальні. Була година дня. Петро тільки прокинувся.
– Ну, Рудику, ходімо, чи що… – буркнув Валерій, поправляючи саморобний повідець зі старої мотузки.
Андрій Павлович сидів біля вікна й дивився на оголошення в телефоні. Букви пливли перед очима — окуляри
Чоловік не працює півроку, спить до обіду й вважає, що я мусила його годувати. А я звільнилася у відповідь
Друга дружина мого тата з’явилася в нашому житті несподівано — з коробкою солодощів і двома маленькими
Андрій Павлович сидів біля вікна і вдивлявся в оголошення на телефоні. Літери пливли перед очима — окуляри
Іноді життя підкидає такі історії, що потім думаєш — не може бути, щоб усе було саме так. Але буває саме так.
Іноді життя підкидає такі історії, що потім думаєш – не може бути, щоб усе було саме так. Але було саме так.
Рієлторка Марина Сергіївна поклала трубку й кілька секунд дивилася на телефон так, наче той був винний.
Віктор знайшов його біля дороги в жовтні. Цуценя сиділо на узбіччі шосе, мокре й зовсім маленьке, і дивилося