Усе змінилось миттєво. Того дня в нас була сімейна подія я разом із чоловіком та донькою святкували день народження його батька. Тепла атмосфера за столом у вузькому колі, усі щирі й веселі. Тато мого чоловіка жартував, пригадував кумедні історії свого дитинства та юності, ділився спогадами. Після обіду ми з донькою вирішили провести його додому. Мій чоловік ходити далеко не міг нога болить після травми, ще й трохи випив. Я була впевнена, що коли ми повернемося, він уже спатиме. Так і сталося заснув за столом, перед відкритим ноутбуком. Донька розійшлась по своїх справах, а я вирішила приготувати собі каву. Вже прямуючи на кухню, я випадково глянула на монітор. Чоловік був залогінений на одній із соцмереж і, схоже, намагався щось видалити, але заснув, не встигнувши. Я підійшла ближче, зазирнула у відкриту переписку Як тільки побачила «Я тебе люблю» перед очима потемніло. Це він писав колишній однокласниці. Я ледве дійшла до дивану, ноги враз ослабли.
Одразу згадались слова мого тата. Він завжди виступав проти нашого шлюбу, переконував, що нічого доброго мені з цим чоловіком не буде. Майже двадцять вісім років мені вдавалося доводити протилежне. Вдома переживали разом і скрутні часи, і радощі. Доглядала його після хвороби, підтримувала, коли на роботі попросили писати заяву на пенсію. Він був дуже привязаний до своєї роботи, для нього звільнення стало ударом. Я витягла його з цієї кризи. Знайшов нову посаду, не раз повторював, що вдячний за любов, розуміння, турботу. А виявилось брехав. Зібралася з духом, пішла до доньки. Вона читала. Тілько поглянула на мене, одразу побачила мої сльози. Я розповіла все. Донька швидко вискочила, підійшла до батька. Я навіть злякалась її рішучості. Вона видалила ті повідомлення, але перед цим все сфотографувала. Читання чужих зізнань у коханні між мим чоловіком і незнайомою жінкою було нестерпним. Їхній роман тривав не більше місяця. Напевно, все закрутилося з моменту, як він знайшов нову роботу. В голові суцільна темрява.
Донька вже набирала повідомлення тій жінці. На кшталт: «Кохаєш забирай». Теж зробила скрін. Як тільки жінка прочитала миттєво вийшла з соцмережі. Донька надіслала батькові скріншоти й написала, щоб він, як справжній чоловік, прийняв рішення й пішов. Потім підійшла до мене, сильно обійняла, шепотіла, що я сильна, що вона завжди поряд, що разом ми все здолаємо. Лишалося чекати, поки чоловік прокинеться. Я гадки не мала що буде. Аж тут задзвонив його мобільний. Звісно, це була вона. Він узяв слухавку, напевно, думав, що вдома нікого нема. Розмова тривала не більше хвилини. Я чула, як він підвівся, пішов у нашу кімнату, перевдягнувся. Пройшов повз нас, зупинився. Я відвернулась до вікна, не хотіла дивитися в очі. Донька махнула йому тепло й усміхнулася. Наступного разу я його бачила лише тоді, коли він заїхав за речами.
Досі не можу осягнути, як родина може зруйнуватись за один день. Двадцять вісім років разом, стільки добрих слів і вчинків. Як знову довіряти? Після стількох років врешті розлучення.
