Мені 62, йому 68. Ми розлучаємось… Після 35 років шлюбу
Мене звати Оксана Іванівна, мені шістдесят два. Мому чоловікові Миколі — шістдесят вісім. Разом ми були більше тридцяти п’яти років. Здавалося б, життя вже налагодилось, діти виросли, будинок повний спогадів, попереду — спокійна старість удвох. Я вірила, що в нас усе гаразд. Так, побутові дрібниці, так, мало романтики. Але ж ми — родина.
На Новий рік діти, як завжди, «передали» нам свого кота та поїхали святкувати кудись у Карпати. Ми з Миколою залишилися самі. Одного разу під час цих довгих вихідних він сказав, що хоче заїхати в рідне село на кладовище — провідати батьків, заодно заглянути до сестри. Я проводжала його без зайвих питань.
Минув тиждень. Він повернувся — зовні все як завжди. А ще через кілька днів він раптом заявив, що подає на розлучення. Спокійно так, без істерики. «Я більше так не можу. Я зустрів людину, яка мене розуміє. І яка зможе мене… вилікувати».
Я просто оніміла. Спочатку подумала — жартує. Але він говорив усе це цілком серйозно. Виявилося, поки я піклувалася про дім, прала його сорочки та варила борщ, він відновлював зв’язок із давньою коханою — з жінкою, з якою зустрічався ще до нашого шлюбу. Вона знайшла його через інтернет. Живе в тому ж місті, де й його сестра. І коли він поїхав «на могилки», насправді провів три дні в неї.
Вона — вдова. І, за його словами, у неї «все є»: трикімнатна квартира, дача, кілька машин і… здібності екстрасенса. Вона, мовляв, практикує китайську медицину, лікує травами, робить масажі, читає аури і, як він висловився, «вміє розпізнати хвороби на енергетичному рівні». Навіть рак, якщо він на початковій стадії, може «заговорити».
Вона пообігала йому здоров’я, турботу і, як бонус, дачу з машиною в подарунок — якщо він розлучиться і одружиться з нею. Ось так, за три дні, розвалилося все, що ми будували десятиліттями.
Він вимагав, щоб я терміново пішла до ЗАГСу та подала на розлучення. Я відмовилася. Сказала, що не братиму участі в цьому цирку. Тоді він сам подА тепер я сиджу на кухні, п’ю каву з цим клятим котом, і думаю, що якщо вона його дійсно «вилікує», то хай там уже буде щасливий — адже багато літ не вистачить, щоб змити з мене цей сором.
