**Прозріння в кав’ярні: поворотний момент у Галичі**
Одного холодного ранку в кав’ярні Галича 53-річна Марічка пережила шокуюче прозріння, яке перевернуло її життя. Втома, що накопичувалася роками, раптом вирвалася назовні, змусивши її побачити себе та свою родину новими очима.
Хоч і за віком, Марічка почувалася молодою у душі. Вона просто не мала часу думати про старість. Крутилася як білка в колесі, працюючи на трьох роботах, аби забезпечити родину. Її чоловік, Андрій, не працював вже понад двадцять років. Колись, втративши місце, він намагався знайти нове, але згодом звик до безділля: лежав на дивані, дивився телевізор і хрустів чіпсами. Важка праця Марічки дозволяла їм жити комфортно, але Андрій, здавалося, навіть не помічав, який тягар вона несе.
Одружилися вони молодими – їй було 19, йому 20. Кохалися палко, а незапланована вагітність донечкою Соломією лиш укріпила їхній союз. Але роки випробовували їхні почуття. Марічка мовчки сподівалася, що Андрій повернеться до своїх амбіцій, захищала його від докорів рідні. Соломія, як і мати, рано вийшла заміж, але чоловік кинув її незабаром після народження синка. Ставши самотньою матір’ю, Соломія покладалася на фінансову допомогу Марічки. Та охоче підтримувала доньку, щоб та могла зосередитися на дитині, але з часом допомога перетворилася на регулярне утримання. Соломія перестала шукати роботу, цілковито залежачи від матері.
Того ранку Марічка зайшла до місцевої кав’ярні «Затишок» по каву. Черга рухалася повільно, коли раптом її обігнала ватага підлітків. Вони засміялися з її роздратування, кинувши їй знущання про вік: «Куди спішите, бабусю? Вам же нікуди поспішати». Їхня грубість вразила глибше, ніж вона очікувала. Марічка вийшла з кав’ярні, сіла в авто й глянула у дзеркало. Втомлене обличчя, зморшки, сиві пасма, яких вона раніше не помічала, дивилися на неї. Коли востаннє вона робила щось для себе? Відповіді не було. Вона зрозуміла: роками віддавала себе іншим, забувши про власні потреби.
У цю мить у її душі спалахнула рішучість. Марічка зрозумла: час змінювати життя. Вона набрала Соломію й твердо сказала:
– Доню, грошова допомога припиняється. Час стати на власні ноги.
Соломія почала заперечувати, але Марічка перебила її:
– Це не обговорюється. – І вимкнула телефон.
Потім вона поїхала до салону краси. Перший раз за роки Марічка зробила стильну стрижку, пофарбувала волосся, спокутувала себе манікюром. У магазині вибрала новий одяг, залишивши поношені речі в минулому. Повернувшись додому, вона застала Андрія у звичній позі на дивані. Побачивши її перевтілення, він здивувався, але замість підтримки почаАндрій скривився і пробурмотів: “Гроші з вітру береш, чи що?”, але в його очах вперше за роки з’явився страх, що вона його справді покине.
