Усе почалося з того, що ми просто хотіли допомогти сусідці, а натомість отривжали донос. Отака подяка?!
— Нещодавно до нас додому завітав працівник соцслужби, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла анонімна скарга: нібито наші діти занедбані, а ми не створюємо їм належних умов. Оглянув квартиру, зазирнув у холодильник, поговорив з дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписать і пішов. Але я досі не розумію — хто і навіщо це зробив?
Оксана та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина та п’ятирічну доньку. У родині лад, діти охайні, чемні, добре вчалоща. Ні в школі, ні в садочку не скаржаться. Та й самі малята на запитання батьків відповіли, що все добре. Виходить, скарга надійшла зі сторони. Але від кого?
Відповідь знайшлася несподівано. За тиждень Оксана побачила у дворі Зоряну — онуку їхньої літньої сусідки, бабці Ганни. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Зоряною посідалися при першій же зустрічі. Стосунки між ними не склалися, і з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.
З бабусею Ганною у Оксани та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Старенька рада була, коли поруч оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Яриком, коли Оксані треба було терміново вийти. А Оксана з Богданом, у свою чергу, допомагали старезній з покупками, приносили ліки, вивозили літом на дачу.
Коли бабуся захворула, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, готувала, стежила за її самопочуттям. Так, соцпрацівник теж навідувався, але від нього було мало толку. Родичів у бабусі, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїжджав, не цікавився.
— За вісім років я жодного разу не чула про її доньку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була власна родина. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді я сама запропонувала бабусі пошукати її рідних, раптом вдасться налагодити зв’язок.
Ганна зі смутком продиктувала контакти. Оксана знайшла її доньку Марію та онуку Зоряну у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мама у важкому стані, їй дуже потрібна підтримка.
Ганна зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’янадцять років…» Востаннє донька приїжджала, коли Зоряні було всього сім. Тоді вони сильно посварилися — Марія хотіла продати мамину квартиру, бабуся відмовилася. З того часу донька перестала спілкуватися.
Але, на подив Оксани, уже наступного дня Марія приїхала. Разом із Зоряною. І почався справжній жах.
Марія з порогу почала кричати, що Оксана з чоловіком спеціально доглядають за Ганною, аби потім забрати квартиру. Зв”І все це сталося лише через те, що ми наважилися проявити доброту”.
