Безжалісна правда: суворість Іри в спілкуванні з колегами.

Вероніка Кирилюк була жорсткою в спілкуванні. Скільки її знали колеги, вона завжди різала правду-матку. І не так важливо, чи хочеш ти це чути, чи ні.

Ось наприклад, Марічка якось цілий ранок фліртувала з новим адміном. Між іншим швидко справлялася із замовленнями. Не ходила, а літала по офісу. «Ти ж знаєш, що у нього дружина у пологовому?» — спитала Вероніка. І все, кінець історії. Весь флірт пішов к чорту.

Або Оксана, яка ніяк не могла кинути палити. Наклеювала пластирі, їла спеціальні цукерки. Не допомогло. Купила «чудо-сигарету». Кожні півгодини вибігала покурити. Вероніка її приголомшила: «А ти бачила, який склад у цієї «чудо-сигарети»? Я теж ні. Його ніхто не бачив. Цікаво, чому?»

Усі обходили Вероніку стороною, ніхто не хотів потрапити під її гострий язик. А їй було все одно. Адже правда від цього не зникала. Але кому вона була потрібна, ця сама правда?..

Коли Вероніка поїхала на стажування за кордон, усі з полегшенням зітхнули. Курили за будівлею, фліртували з новими клієнтами, влаштовували божевільні п’ятниці й цілувалися в темних куточках офісу. Одружені та вільні.

Вероніка повернулася через три тижні. Зазвичай у сукні на шпильках, з нальотом важкого парфуму та обов’язковим макіяжем. А тепер увійшла в потертих джинсах і довгому светрі, який був явно на два розміри більший. Ні грама косметики. Волосся зібране у неохайний пучок. У сонцезахисних окулярах, які не зняла, доки не сховалася у кабінеті. І замість парфуму — легкий аромат Truth від Calvin Klein.

І що найважливіше — не зробила зауваження секретарці, що та знову не підготувала документи до планерки. Не відчитала адміна за те, що весь час на телефоні з дружиною. Пройшла повз коробки з документами, у яких копошився юрист. Все залишилося без уваги.

«Не пройшла стажування», — виніс вердикт юрист.
«Захворіла», — припустила секретарка.
«Залюбилася!» — реготала Марічка.

«Ось чому в светрі на два розміри більше?» — усміхнулася перекладачка.
«У будь-якому разі через годину планерка. Краще підготуватися, а не пліткувати».

Але через годину вона так і не з’явилася в конференц-залі. Хоча всі зібралися. Чекали. Нервували.

Раптом адмін, що сидів біля вікна, скрикнув:
«Та ж вона он там! Дивіться!»

Усі кинулися до вікна.

Навпроти, у затишній кав’ярні, за столиком сиділа їхня Вероніка. Але якась інша. Не тому, що без макіяжу й із простим пучком замість суворої зачіски. Ні. Просто навпроти неї сидів чоловік, щось розповідав, а вона сміялася.
Їх. Вероніка. Сміялася.

Усі, хто зібрався у конференц-залі, не відривали очей від вікна. Ніби хотіли переконатися, що це саме вона. Різка, незадоволена, дратівлива тепер сиділа навпроти зовсім інша.

«Якщо чесно, я не знайшла вранці свою блузку, — сказала Вероніка Дмитру й усміхнулася. — Тому й натягнула твій светр».

«Мені більше подобається, коли ти без нього», — відповів він.
Вероніка почервоніла й легко штовхнула його кулачком у плече.
«Годі».

«Не можу, — нахилився він. — Треба терміново закінчувати роботу і їхати до мене. Або до тебе. Мені все одно. Після того, як ми познайомилися в аеропорту, усе змінилося».

«Погоджуюсь».
«До речі, — прошепотів він, — ти наділа светр навиворіт».
«Ой лишенько!»

«Тому точно треба до мене, щоб його зняти».
Вона засміялася, дістала телефон і набрала номер.
У конференц-залі всі почули дзвінок на ресепшені.

«Компанія вітає вас! Вероніка Миколаївна? Гаразд. А вас тут чекають на планерку. Як не приїдете? Отак? Захворіли? Ого! Одужуйте!»
Секретарка метнулася в зал.

«Наша Веронічка захворіла!»
«Ми бачимо, — кивнув адмін. Усі дивилися на Вероніку, яка цілком здорова сідала в машину з незнайомцем. Вона зникне мінімум на кілька днів. І навіть не варто їй писати чи дзвонити».

«Чому?» — здивувалася секретарка.

«Ти колись приходила на роботу в светрі, який надітий навиворіт? — усміхнулася Марічка. — І потім сиділа в окулярах, щоб не було видно, як гарно провела ніч. Коли тобі байдуже, що не нафарбована. Коли тобі на все наплювати, бо ти навіть не тут, а поряд із коханим». Вона кокетливо звела плеВони ще довго дивилися у вікно, поки машина не зникла за поворотом, і кожен думав про те, наскільки дійсно змінилася їхня Вероніка.

Оцініть статтю
ZigZag
Безжалісна правда: суворість Іри в спілкуванні з колегами.