Мій родинний світ розлетівся на шматки
Мені 60, а чоловікові – 66. Незабаром ми розлучимося. Після 35 років шлюбу, який я вважала міцним, моє життя перевернулося догори дригом. Я, Оксана, і мій чоловік, Богдан, ніби знашли гармонію в нашому скромному житті у невеличкому містечку на Волині. Але все змінилося в одну мить, і тепер я стою на порозі самотності з розбитим серцем і відчуттям зради.
Ми з Богданом прожили разом понад три десятиліття. Все почалося напередодні Нового року. Як завжди, діти поїхали святкувати з друзями, залишивши нам свого кота. Богдан, посилаючись на нудьгу та довгі святкові вихідні, вирішив поїхати до сусіднього міста — відвідати могили батьків та заглянути до сестри. Я не заперечувала, бо такі поїздки були для нього звичною справою. Він поїхав, а я лишилася вдома, навіть не підозрюючи, що це стане початком кінця.
Через тиждень він повернувся, але щось у ньому було не так. Погляд – далекий, розмови – холодні. Ще через тиждень він оголосив: хоче розлучення. «Більше так жити не можу, — сказав він. — Є жінка, яка зможе мене врятувати». Я, приголомшена, відповіла, що це його право, але в душі у мене все обвалилося. Згодом я дізналася правду: жінка, з якою він зустрічався 40 років тому, знайшла його в інтернеті. Вони почали листуватися. Вона жила в тому самому місті, куди він їздив, і, як виявилося, його «візит до сестри» був лише приводом для зустрічі з нею.
Він провів у неї три дні. За його словами, вони відразу знали спільну мову. Вона – вдова, впевнена в собі, з трикімнатною квартирою у місті, дачею під Києвом та двома машинами. Богдан розповідав, що скаржився їй на своє життя: на почуття непотрібності, на погіршення здоров’я. Вона ж, називаючи себе цілителькою, обіцяла його «вилікувати». До того ж, стверджувала, що практикує народну медицину, вміє лікувати рак на ранніх стадіях і має дар ясновидіння. Її обіцянки звучали як казка: якщо Богдан розлучиться і одружиться з нею, вона подарує йому дачу та машину, а також піклуватиметься про його здоров’я. Так почався цей жах.
Богдан вимагав, щоб я негайно пішла до ЗАГСу і дала згоду на розлучення. Я відмовилася, сказавши, що не буду скакати під його дудку. Тоді він сам подав заяву до суду. Про майбутнє засідання я дізналася випадково, коли вирішила з’ясувати, що відбувається. У суді мені показали його позов, і я була вражена: він написав, що останні 15 років ми не спали в одному ліжку, а останні 6 років взагалі жили окремо. Нахабна брехня! Я рішуче спростувала його звинувачення, і тепер чекаю суду, відчуваючи, як ґрунтить у мене під ногами.
Його поведінка стала нестерпною. Він дивиться на мене з презирством, наче я чужа. Але як назвати цю 65-річну «цілительку», яка зруйнувала нашу родину? Що вона зробила з моїм чоловіком? Богдан розповів їй, що щодня випиває по 100 грамів горілки, хоча в нього лише одна нирка. А вона відповіла, що це «не страшно». Божевілля! Коли я благала його опам’ятатися, він заявив, що ми живемо, як сусіди, і наш шлюб давно мертвий.
Так закінчилося моє сімейне життя. У 60 років залишитися самій – нестерпно важко. За 35 років я звикла до Богдана, до його звичок, до нашого спільного побуту. А він, схоже, ніколи не цінував того, що ми мали. Тепер я стою перед невідомістю, з болем у серці й питанням: як жити далі, коли все, що було дороге, розвіялося, як попіл?
Сьогодні зрозумів один урок: ніщо в цьому світі не вічне. Навіть те, що здається нерушимСвітло всередині мене ще не згасло, і я знаю — в моїх роках ще є місце для нового щастя.
