**Зрада за весільним столом**
Сьогодні до мене прийшла мати мого сина, Олена Миколаївна. Вона була радісна, хотіла показати світлини з розкішного весілля молодшої доньки, яке відбулося минулих вихідних. Двері відчинилися, а на порозі стояла моя невістка, Марія. Обличчя її було похмурим, очі червоніли від сліз. «О, це ви? Заходьте», — холодно кинула вона. В моєму серці відразу защеміло. «Марино, що трапилося?» — обережно запитала я, переступаючи поріг. «Трапилося! Ми з вашим сином скоро розлучимося!» — випалила вона, а голос їй тремтів від образи. «Як розлучитеся? Чому?» — ахнула я, не вірячи вухам. «А ви не знаєте, що ваш син накоїв?» — з їдкою насмішкою кинула Марія. «Ні! Що він зробив?» — Олена Миколаївна в розгубленості дивилася на невістку, відчуваючи, як серце стискається від тривоги.
Два місяці тому в затишному містечку на березі Дніпра розгорівся спір між Марією та сестрою її чоловіка, Ольгою. «Весілля — це раз на життя! Чому ви не хочете відсвяткувати його як слід?» — обурювалася Ольга, дізнавшись, що Марія та її брат Андрій вирішили обійтися без розкішного бенкету. «Мені здається, це пуста витрата грошей. Краще вкласти їх у щось справжнє», — спокійно відповіла Марія. «Наприклад?» — прищурилася Ольга, у голосі її відчувалося недовір’я. «Зібрати на відпочинок, машину чи перший внесок за квартиру», — почала перераховувати Марія. «Тобто гроші у вас є, але ви просто не хочете їх витрачати на весілля?» — здивувалася Ольга. Марія не відповіла прямо, але її мовчання говорило саме за себе.
Андрій і Марія обмежилися скромною реєстрацією у РАГСі та невеликою вечерею з найближчими. Ольгу з нареченим довелося запросити. Спочатку вона заявила, що не прийде, але в останній момент передумала. Ольга мала на це причину: вона готувала сюрприз, який переверне весь вечір.
Після реєстрації молодята разом із гостями пішли до батьків Марії, у їхній просторий будинок на околиці міста. Батьки нареченої взяли на себе всі клопоти з пригощання. Гостей було мало — лише дванадцять осіб, але стіл аж тріщав від домашніх страв.
Коли почалися тости за молодих, Ольга раптом піднялася з келихом у руці. У її голосі було хвилювання, але вона говорила голосно: «Бажаю щастМарія глянула на Андрія, і в її очах заблищали сльози, бо вона зрозуміла, що її довіру зрадили найближчі люди.
