Сьогодні я дізналася про зраду чоловіка від його брата.
Марійка мчала вузькими вуличками Львова до другої квартири, стискаючи кермо аж до болю в пальцях. Серце билося від люті: сусіди знову скаржилися на брата чоловіка, який перетворив її спадщину на притон. Але те, що вона побачила, увійшовши всередину, приголомшило. Брат чоловіка розкрив їй жахливу правду про невірність, і тепер її світ розбився. Марійка стояла перед вибором, який розривав її на шматки: пробачити чи почати все з чистого аркуша.
— Марусю, це ж мій брат, йому немає де жити, — умовляв її чоловік Тарас, коли все починалося. — З Оленою він розлучився, куди йому діватися?
— Не хочу пускати Юрка до бабусиної квартири, — несміливо заперечила Марійка.
— Він нічого не зіпсує, — наполягав Тарас. — Чи не до батьків же йому їхати?
— А чому б і ні? — вхопилася за цю думку вона.
— Чоловікові сорок п’ять, соромно з батьками жити, та й особисте життя у нього є, — Тарас благально глянув на дружину.
— Гаразд, хай живе, але якщо сусіди ще раз скаржитимуться — я його вижену! — здалася Марійка після довгого мовчання.
— Усе буде гаразд! — радісно потер руки Тарас.
У нього були свої плани на цю квартиру. Він хотів під виглядом “допомоги братові” використовувати її для побачень з коханкою, про яку його тридцятирічна дружина навіть не здогадувалася.
— Зараз відвезу Юрка, тішу! — вигукнув Тарас, схопив ключі і вилетів із дому.
— Так поспішає, наче сам туди переїжджає, — усміхнулась Марійка і взялася за свої справи.
Тарас повернувся лише через три години. Марійка, побачивши світло фар, вибігла у двір.
— Де ти так довго був? Вже хотіла шукати! — напівжартома сказала вона.
— Показував Юркові квартиру, — ухилився Тарас, приховуючи справжню причину.
— Слухай, а він хоча б за світло і воду платитиме? — раптом спитала Марійка.
Тарас замовк, його погляд забігав. Він не обговорював це з братом.
— Знаєш, якось незручно брати гроші з рідного брата, тим більше зараз, коли у нього все так погано, — з докором сказав він. — За квартиру ми все одно платимо, він багато не витратить.
Марійка піддалася на умовляння і погодилася, що брати гроші з родича — негарно. Але тільки Юрко заселився, як квартира перетворилась на хаос. День і ніч там лунала музика, збиралися шумні компанії, приходили жінки, лунали крики і сварки. Сусіди почали викликати поліцію, але та лише виписувала штрафи, не в змозі заспокоїти мешканця.
Юрко поскаржився братові на проблеми.
— Сусіди докопалися, — гукнув він. — Ми ведемо себе тихо, а вони поліцію викликають. Зроби щось, бо якщо мене виженуть, то і тобі сюди шлях закриють, — пожартував він.
— Я все владнаю, але годі шуміти, — відповів Тарас. — Якщо Марійка дізнається, нам кінець!
— Більше не буду, — пообіцяв Юрко, але тієї ж ночі сусіди знову викликали поліцію.
Одна з сусідок, не витримавши, дізналася, кому належить квартира, і знайшла Марійку в соцмережах. Вона запитала, чи знає господиня про все, що відбувається, і про візити поліції. Відповідь Марійки шокувала: вона не мала жодного поняття.
За годину вона влетіла в квартиру, тремтячи від люті.
— Привіт! — усміхнувся Юрко, відчиняючи двері.
— Юрку, на тебе скаржаться сусіди! — випалила вона. — Я вимагаю, щоб ти виїжджав!
— Виїжджав? — здивувався він. — Вибач, але ти не виправдала довіри!
— Це ти не виправдав довіри! — різко відповіла Марійка. — Виходь!
— О, так? Тоді послухай дещо про свого чоловіка! — зло підмітив Юрко.
— Що ти несеш? — вона завмерла, дивлячись йому в очі.
— Не лише я тут порушую спокій, — хитнув він головою. — Твій Тарас теж молодець.
— В якому сенсі? — голос її задрижав.
— Він приводить сюди свою коханку, — випалив Юрко. — Вже три місяці! А ти, невістко, і не в курсі!
Новина вдарила, як грім. Марійка відчула, як земля хитнулась під ногами.
— Геть звідси! — крикнула вона, показуючи на двері.
— А що з чоловіком робитимеш? — усміхнувся Юрко.
— Не твоя справа! — гаркнула вона. — Іди геть!
Юрко, посміхаючись, почав збирати речі і через двадцять хвилин зник. Марійка залишилася одна в розгромленій квартирі. Вона не впізнала бабусиного дому — від затишку не лишилося й сліду. Брудні стіни, розкидані речі, запах тютюну — усе кричало про обман. Вона розчинила вікна, намагаючись вигнати дух зради.
Дома її чекав важкий розмова з Тарасом. Спочатку він усе заперечував, але, припертий до стінки, зламався і почав благати про прощення. Марійка слухала його виправдання, але в душі вже все вирішила. Зрада, брехня і цинізм переМарійка глянула у вікно на перші промені сонця, усміхнулася крізь сльози і зрозуміла — найважче вже позаду.
