Перелюб у мережі: таємниця невістки
Мене звуть Оксана, і моє сердце тріскається від болю, як крига на Дніпрі. У нашому містечку, де вітер шепоче до калинових гаїв, я сама виростила сина, віддаючи йому всю свою душу. Тепер, коли він знайшов щастя, мені відкрилася жахлива правда: моя невістка, здається, зраджує йому. Фото на сайті знайомств, її брехливі очі та страх розкриття поставили мене перед вибором — розкрити сину очі чи мовчати, щоб не розбити його світ? Я боюся, що моє рішення змінить усе.
Мені 46, і я – матір-одиначка. Мій син, Тарас, 27 років, – моя гордість. Його батько пішов, дізнавшись про вагітність, і в 19 я залишилася сама з дитиною. Щоб Тарас ні в чому не знав нужди, я працювала за двох, а моя бабуся була моїм порятунком, допомагаючи ростити хлопця. Він вирів розумним, добрим, ніколи не завдавав клопоту — ні в дитинстві, ні в юності. Після школи вступив до університету, а тепер працює інженером, заробляючи добре. Я завжди мріяла, щоб він був щасливим.
Коли Тарас привів додому Мар’яну, я відчула тривогу. Вона була блискуча, наче з обкладинки журналу, але занадто закохана у себе: її соцмережі лисніли від фото у дорогих сукнях. Мар’яна здавалася мені егоїсткою, але я бачила, як сяють очі сина. Він був закоханий до нестями, і я мовчала, не хочучи втручатися. Через півроку вони одружилися, і весілля оплатив Тарас. Мар’яна не працювала, і це мене дратувало. «Чоловік має дбати про родину, — казав син. — Якщо Мар’яна не хоче працювати, то й не треба. Я заробляю достатньо». Він навіть допомагав мені гривнями, і я вирішила не лізти в їхнє життя.
Але підозри не йшли. Мар’яна здавалася мені холодною, і я відчувала, що вона не цінує Тараса. Він носив її на руках, а вона приймала це як належне. Я намагалася не думати про це, але все змінилося, коли я вирішила влаштувати власне життя. У свої роки я виглядаю молодше, і подруга запропонувала створити профіль на сайті знайомств. Спочатку ідея здавалася дивною, але я погодилась. Подруга завантажила мої фото, і я почала спілкуватися з чоловіками, сподіваючись знайти пару.
Одного разу, переглядаючи профілі, я натрапила на сторінку, від якої кров застигла. Це була Мар’яна — моя невістка. Її акаунт був активним, з десятками фото, включаючи такі, яких я ніколи не бачила в її соцмережах. Вона позувала в спокусливих образах, немов запрошувала чоловіків. Я сиділа, не в силах відірвати погляд, відчуваючи, як гнів і жаль розривають мене. Як вона могла? Тарас працює, годує її, а вона за його спиною грає з чужими в інтернеті!
Я вирішила поговорити з Мар’яною. Коли я прийшла, вона зустріла мене звичною посмішкою, але, побачивши мій погляд, зблідла. «Мар’яно, я бачила твій профіль на сайті знайомств», — сказала я, стискаючи кулаки. Вона занервувала: «Я… нічого про це не знаю! Хтось вкрав мої фото!» Але її тремтячий голос і метушливі очі зраджували брехню. «Там є фото, яких немає у твоїх соцмережах, — різко перебила я. — Поясни». Мар’яна запанікувала: «Будь ласка, не кажіть Тарасу! Він і так ревнує, це його вб’є!» Її благання лише підсилили мої підозри. Якщо вона чиста, чого так лякається?
Я хотіла їй повірити, але не могла. Фото, її боязкість, прохання мовчати — усе кричало про зраду. Я повернулася додому, і всю ніч мене гризли думки. Тарас обожнює Мар’яну, живе для неї, а вона, схоже, обманює його. Моя душа розривається: розкрити сину правду і ризикнуЯ закрила очі, відчуваючи, як сльози котяться по обличчю, і зрозуміла — завтра я скажу йому все, навіть якщо це стане кінцем його віри в кохання.
