Бабуся послухала тітку й вигнала нас із чоловіком з квартири: Першу ніч ми мусили ночувати на вулиці
Моя бабуся живе разом із моєю тіткою. Вони мешкають у трикімнатній хрущовці. Молодша дочка, сестра мами, вже сорок років, але ніколи не жила окремо. У неї немає ні родини, ні друзів, ні роботи — усе утримує бабуся. За всі комунальні рахунки платить моя мати, бо бабусиної пенсії не вистачає на всі витрати.
Я ніколи не просила нічого у рідних, але настав важкий час, і я вирішила звернутися за допомогою.
––––––––––
Після весілля ми з чоловіком жили в комунальній квартирі. Збирали гроші на іпотеку, мріючи хоча б про однокімнатне. Довго шукали варіанти й зупинилися на покупці незавершеної будівлі. Але де жити півроку?
Орендувати було недоцільно — треба було економити, а не витрачати. Я вирішила поговорити з бабусею й попросити дозволу пожить у них. Одна кімната стояла порожньою, тим більше що частина квартири належить моїй матері. Бабуся з радістю погодилася, і ми почали готуватися до переїзду.
Ми продали нашу комуналку, вклали гроші в нову оселю й заселилися до бабусі. Купували продукти й миючі засоби, але поводили себе, як гості. Тітка брала нашу їжу, але жодного разу не подякувала. Вона ігнорувала нас з самого початку. Коли ми поверталися додому, вона зачинялася у своїй кімнаті.
Ми прожили там недовго. Через місяць мені подзвонила мати. Вона була дуже засмучена й попросила нас виїхати.
––––––––––
Тітка влаштувала бабусі скандал. Скаржилася, що ми їй заважаємо, порушуємо її спокій, і через нас вона свариться з матір’ю.
Ми зібрали речі, забрали кота й почали шукати житло. Першу ніч нам довелося ночувати на вулиці. Лише наступного дня ми знайшли квартиру. Дякувати Богу, мати допомогла нам із грошима.
Бабуся просто робила все, що їй казала нахабна донька. Їй було байдуже, як ми виживаємо, чи все у нас гаразд.
З того часу я не спілкуюся з родиною. Мати просить мене не ображатися на бабусю, кажучи, що та під впливом доньки, але мене це не хвилює. Я не хочу мати справу з зрадниками.
