Того літнього дня на річці…
Родина у Соломії була злагоджена. Коли вона вчилася у третьому класі, народилася її сестра Марічка. Роль старшої сестри та маминої помічниці Соломії дуже подобалася. Вона із задоволенням катала коляску, поки мама готувала обід чи прибирала у хаті.
Коли Марічка підросла, до садочка її не брали — групи були переповнені, а виховательок не вистачало. Ніхто не хотів працювати з дітьми за копійки. Завідувачка пообіцяла взяти Марічку, якщо мама влаштується до них на роботу. Мама, звісно, погодилася, хоча зарплата була меншою, ніж на попередній роботі.
Марічка народилася слабкою та часто хворіла. Над неї весь час тряслися. У садочку вона завжди була під маминим наглядом. Після школи Соломія часто забігала до мами на роботу. Не всі діти люблять запіканку та салати, какао чи кисель, а Соломія їх обожнювала. Мама залишала їй порції, від яких відмовлялися інші діти. І вона наїдалася досхочу.
Нагодувавшись смачною запіканкою, вона забирала Марічку додому і до приходу мами сиділа із сестричкою. Марічку вона любила. А потім та підросла і стала жахливо вередливою.
Марічці було чотири, коли загинув батько. Літо видалося спекотним. Третій тиждень температура не падала нижче тридцяти градусів. У вихідні люди тікали від задухи міста — на дачі чи до річки.
Батьки взяли із собою води, їжі на перекус і зранку вирушили із дітьми за місто. Біля річки вже товпився народ — місця не було ні для яблука. Від спеки рятувалися у прогрітій сонцем воді. Біля берега вода кипіла від дітей усіх віків та дорослих, що за ними доглядали. Марічка теж плескалася на мілині, а Соломія стежила, щоб її не штовхнули чи не затягнуло на глибину.
Коли тато з розбігу кинувся у воду, піднявши фонтани бризок, Соломія подумала, що він просто вирішив поплавати. Він швидко віддалявся від берега. І тоді вона помітила на середині річки двох підлітків.
Спочатку їй здалося, що вони бавляться. Вона навіть подумала, як батьки дозволили їм запливати так далеко. Річка була досить широка. Навіть дорослому чоловікові було б важко її перепливти, хоча ніхто й не намагався. А тут підлітки допливли до середини.
Один постійно зникав під водою, а другий пірнав за ним. Коли вона побачила, що батько плив до них, тоді й зрозуміла — вони не граються, а тонуть. Точніше, тонув один, а другий намагався його втримати.
Навколо всі плескалися, бавилися, і ніхто не бачив, що відбувається на середині. Соломія напружено слідкувала за батьком, забувши про Марічку.
Батько доплив до підлітків, пірнув і витягнув одного на поверхню. Плив він повільно — одним боком грСонце залило річку золотим світлом, а в душі Соломії назавжди застигла тінь того літнього дня.
