**Любляче серце**
Ярослав стояв біля вікна, дивився на залитий сонцем двір. Навпроти — магазин «АТБ», люди йшли через подвір’я, скорочуючи шлях. Але людей Ярослав не помічав. Він чекав на одну-єдину — Соломію.
Скільки він жив у цьому будинку, стільки був закоханий у неї. Соломія на два роки старша, жила двома поверхами нижче. Нічого особливого — дівчина як дівчина, таких мільйони. Але для Ярослава вона була особливою. Серцю ж не накажеш. Воно полюбило, і нічого з цим не вдієш.
Вона здавала ЗНО і збиралася вступати до медичного коледжу. Тепер він не зможе йти за нею до школи, бачити її на перервах. Залишалося чергувати біля вікна, щоб побачити хоч на мить.
Соломія навіть не дивилася в його бік. Для неї він був просто сусідським хлопчиськом. Тому він і ховав свої почуття. Боявся, що вона відштовхне школяра. Чекав, поки виросте, закінчить школу, тоді й зізнається. А коли він отримав атестат і готувався до вступу, Соломія раптово вийшла заміж. Буквально вискочила.
З вікна Ярослав бачив, як до під’їзду під’їхала прикрашена стрічками срібляста іномарка, як високий хлопець у темно-синьому костюмі нетерпляче крокував біля машини, поглядаючи на вікна другого поверху. Раптом із під’їзду вилетіла Соломійка в білій сукні, немов у хмарі з тюлю. Зібігаючи зі сходів, вона подвернула ногу й упала прямо в обійми нареченого. Той посадив її в машину, зняв туфельку, щось обговорюючи з водієм. Ярослав здогадався — зламався каблук.
Матір Соломії винесла білі кеди. У них вона й пішла під вінець. Не було часу їхати по нові туфлі.
Цю історію обговорював увесь будинок, та й увесь двір. Усі зійшлися на тому, що це погана прикмета — шлюб не буде довгим і щасливим.
Після весілля Соломії Ярослав два дні пролежав на дивані, повернувшись до стіни. Мати вже збиралася викликати лікаря, думала, що син захворів. На третій день він підвівся і знову зайняв своє місце біля вікна. Але Соломія зникла. Мати сказала, що наступного дня після весілля молоді поїхали до Одеси. Ярослав боявся, що вона переїде до чоловіка, і він більше ніколи її не побачить. Але через два тижні засмагліша і ще гарніша Соломія знову йшла двором. Вона повернулася! Серце Ярослава мало не вискочило з грудей від радості.
Мати Соломії поїхала до старшого сина — у нього щойно народилася донечка. Вирішила не заважати молодим налагоджувати спільне життя. Час минав, а Соломія з чоловіком жили щасливо, попри всі передбачення.
Життя налагодилося, Ярослав знову міг бачити кожного дня ту, кого так любив. Хоча тепер поруч із нею часто був і її чоловік. На його радість, через півроку вони розлучилися.
Цю новину мати розповіла йому за вечерею. Прикмета все-таки справдилася. Шлюб не протримався довго. Звідки дізналися — неясно, але ходили чутки, що до Соломії приходила перша дружина її чоловіка. У них був маленький син. Вони посварилися, розлучилися, а потім він зустрів Соломію й одружився знову. Але продовІ коли через рік вони гуляли в парку з маленькою донечкою на руках, Ярослав усміхнувся, згадуючи, як колись стояв біля того вікна, не знаючи, що щастя вже йшло до нього.
