**Помста**
Роман завжди був тихим і розумним хлопчиком. Батьки нічого не шкодували для своєї єдиної дитини: платили за гуртки та секції, аби виростив всебічно розвиненою людиною. Він займався айкідо, грав у шахи, малював. Згодом захопився грою на бандурі.
Його однолітки запрошували дівчат у кіно, балувались дешевим вином та цигарками, а Роман сидів із бандурою, перебираючи струни, і співав хрипкуватим голосом.
Батьки мріяли про успішне майбутнє сина. У маленькому містечку з чотирнадцятьма тисячами мешканців робити було нічого. Після школи він легко вступив на престижний факультет інформаційних технологій у обласному центрі — у Києві.
За день до початку навчання батько відвіз сина з новеньким дорогим ноутбуком до своєї сестри. Чоловік тітки помер рік тому, діти вже мали свої родини. У гуртожитку — галас, спокуси, що заважають навчанню. Матір із собою не взяли, аби уникнути слізного прощання. Батько залишив грошей на перший час і поїхав.
Роман уперше опинився на самоті. Тітка мало цікавилась його справами — лише годувала й не дозволяла занадто пізно повертатись додому.
Звільнившись від батьківської опіки, однокурсники пустилися в усі тяжкі, часто прогулювали. Роман тримався осторонь — друзів у нього ніколи не було, а до гулянок він не звик. З першого дня його увагу прикувала Олеся, красива білявка.
Хлопці шепотілись, що Олеся вступила на «чоловічий» факультет лише для того, щоб вийти заміж. Навчалась вона погано, але викладачі рідко ставили їй незадовільні оцінки. Такій дівчині знання не потрібні — на неї просто приємно дивитись, пояснювати їй матеріал, торкатись плеча, виправляючи помилки.
Але в Олесі не було нестачі шанувальників. Вона вважала Романа «ботаном» і ігнорувала його. Про що з ним говорити? Про бандуру, шахи чи нудну програмування? Одним словом, він їй не підходив.
А він страждав від безвідповідної любови. Хотів бути поруч із нею щоразу — на парах, у гуртожитку. Під час чергового візиту додому Роман оголосив батькам, що хоче жити в гуртожитку. Тітка живе далеко від університету, дорога забирає багато часу. Спалахнув скандал — крики батька, сльози матері.
Але Роман пообіцяв, що це не вплине на навчання, що йому можна довіряти. На нього й так дивляться косо — мало хто з групи живе окремо. Батькам нічого не залишалось, як змиритись.
