Агов, чи ви чуєте? Хочу лиш розкрити вам очі…
Ярослава сиділа за кухонним столом, обмінювалася думками сама з собою. «Пробачити? Та ж як можна пробачити зраду? З іншого боку — чи жила я погано усі ці роки? Хата в самому серці Києва, достаток. Ні на що не скаржусь. І все ж…»
***
У школі Ярослава була відмінницею. Так батьки виховали — роби все якнайкраще.
А от Михайло вчився ледь на трійки, окрім математики. Тут він був справжнів майстром, вигравав усі олімпіади. Ходив завжди з чубатим волоссям. Мав звичку заправляти пальці в кучері, коли щось не виходило. Трохи сутулився, а смішні окуляри у товстій роговій оправі робили його схожим на класичного ботаніка. Дівчата його не цікавили — мріяв лише про теореми та формули.
Одного разу на перерві Михайла випадково штовхнули, окуляри злетіли та розбилися. На уроці він безпорадно примружувався, намагаючись розгледіти дошку. Ярослава раптом помітила його профіль — ніби він зійшов з давньогрецької вази: виразний підборіддя, прямий ніс, чітко обведені губи та пухнасті вії.
Від поштовху в плече вона здригнулася.
— А він непоганий без окулярів, справжній парубок, — прошепотіла їй на вухо подруга Оксана.
Ярослава соромливо відвела погляд, але за кілька хвилин знову подивилася на Михайла. Після уроків вона підійшла до нього й сказала, що без окулярів він набагато кращий.
— Лінзи не пробував носити?
Наступного дня він прийшов до школи вже без окулярів, але й не мружився. Ярослава зрозуміла — батьки купили йому лінзи.
— Краще? — запитав він на перерві.
— Набагато, — посміхнулася вона.
Так і почалися їхні зустрічі. Він із запалом розповідав про теореми, а вона слухала, не відводячи зачарованого погляду. Підтягувала його з української мови та літератури.
Йому, переможцю математичних олімпіад, були відкриті двері найкращих університетів. Через Михайла Ярослава раптом передумала вступати на філологію в рідному місті й поїхала до Києва, аби бути поруч із ним.
Навчання в університеті добігало кінця, батьки наполягали, щоб донька повернулася доПісля довгих роздумів Ярослава пішла своїм шляхом і знайшла щастя у самотності, бо зрозуміла — іноді найкраща компанія для жінки це вона сама.
