Ось історія, адаптована для української культури:
Знаєш, колись Еріх Марія Ремарк сказав: “Якщо тобі потрібно мало, тобі дадуть мало. Спочатку ти економиш на собі, а потім усі економлять на тобі…”
А ще він писав: “Жінка, яка економить на собі, викликає в чоловіків лише одне бажання — економити на ній.”
Спочатку ми самі відмовляємо собі у чомусь, а потім життя починає відмовляти нам. Скромність, доброта й вихованість — у книжках за це дають нагороди, але в реальності все інакше. Для тих, хто нечесний, ці риси — просто спосіб використати тебе.
Не всі хороші риси корисні. Іноді вони можуть зашкодити, якщо поряд з тобою людина, яка просто користується твоєю добротою. Кожен, хто добрий і скромний, має вміти розбиратися в людях, щоб не дозволити собою маніпулювати. Але для цього треба спершу зрозуміти себе: чому жінки так часто відмовляють собі у чомусь? І що вони отримують замість цього?
Ніхто не подякує тобі за те, що ти економиш на собі. Ідеться не тільки про гроші. Жінки жертвують часом для відпочинку, витрачають сили на інших, відмовляють собі у бажаннях — це й є “економія” на власному житті.
Люди швидко звикають: якщо тобі достатньо малого, тобі дадуть мінімум. Спочатку ти сама обмежуєш себе, а потім усі починають обмежувати тебе. І коли жінка запитує долю: “Чому так?” — навколо лише тиша.
Ніхто не скаже тобі дяку за те, що втомлена, що в тебе немає сил радіти, що тобі важко. Ніхто не подякує за твої жертви. Ані ти сама, ані ті, кому ти зарадила.
Погані звички приводять до поганого життя.
Гарні звички не завжди обертаються щастям, але погані — завжди призводять до страждань. Звичка відмовляти собі з’являється разом з коханою людиною чи дітьми. У твоєму світлі все перевертається: раніше ти була на першому місці, а тепер — ні. Мати любить дитину настільки, що готова забути про себе. Коханка жертвує часом, комфортом, мріями заради партнера.
А потім діти звикають, що ти віддаєш себе їм, а коханий — що ти жертвуєш заради нього. Сама ж їх до цього привчила.
А що буде, якщо жінка раптом захоче повернути себе? Якщо перестане економити на собі? Її близькі розсердяться. Так-так, ніхто не скаже: “Дякую, що так довго жертвувала собою! Тепер наша черга!”
Натомість вони обуряться: як посміла забрати те, що раніше давала без питань?
Якщо жінка боїться цього гніву — пройдуть роки, і вона прокинеться з думкою: “Куди поділося моє життя?”
Якщо не хочеш, щоб твої дні проминули в тіні чужих життів — не економи на собі. Кожен має право на щастя.
Невпевненість зруйнувала мільйони можливостей.
Що означає економити на собі? Це думати, що ти не варта кращої посади, що навколо є розумніші. Що тобі ніколи не навчитися танцювати чи малювати, бо інші мають більше талантів. Що інші жінки красивіші — адже у них і ніс ідеальний, і волосся густіше.
Економія на собі — це звичка, яка змушує змиритися з мінімумом. Вона породжує страх відмови: якщо щось не вийшло, це не значить, що треба знижувати планку.
Це звичка, яка не дозволяє мріяти. Яка перешкоджає йти до чогось великого — до щастя.
Не економи на часі для себе, на вечорах з улюбленою книгою, на дрібних радощах, які тобі до душі. Час, проведений із задоволенням, ніколи не буде марним — він наповнює силами.
Іноді здається, що люди планують жити вічно: вони чекають ідеального моменту, порівнюють себе з іншими, відкладають життя на потім… економлячи на собі.
Не обмежуй свої можливості. Не порівнюй себе з іншими. Бо якби я порівнював себе з іншими письменниками, то почав би економити на папері й чорнилі, вважаючи себе їх негідним.
© Еріх Марія Ремарк.
