У всіх дівчат мами молоді та гарні, а в мене ні. Моя більше схожа на бабусю, і це мене дуже засмучує…
— Оленко, а Олень! За тобою бабуся прийшла! — Оля визирнула у коридор і нахмурила брови — біля стіни стояла її мама.
— Мамо, ну навіщо ти приходиш за мною… Я ж сама можу дійти. Я вже не маленька, — сердито говорила Оля, дивлячись на матір.
— Олюню, вже темніє. Дівчатам небезпечно ходити самотужки ввечері, — виправдовувалася мати.
— Мамо, яка там ніч! Сьома година. І дім ось тут, за рогом… Я вже доросла, мені майже тринадцять, — дівчина схопила сумку і вибігла з музичної школи.
…Оля народилася, коли батьки вже втратили надію. Перша звістка про вагітність застала Марію зненацька, коли вони з чоловіком збиралися до друзів у гості…
— Василю… Щось мені погано… Нудота, слабкість. Може, з’їла щось не свіже… Я трохи полежу. Їдь сам, якщо що… — але він, звичайно, не поїхав без неї.
Вона пролежала два дні, лікуючись народними методами — голодуванням, трав’яними настоями… Але легше не ставало, і на третій день чоловік, незважаючи на її слабкий опір, викликав лікаря.
Фельдшер уважно слухав Марію, стукав по спині, заглядав у горло. Міряв температуру і ставив дивні, на її погляд, запитання, які здавалися далекими від справи. І дивився якось підозріло, неначе жартував. Вона навіть хотіла розлютитися і дорікнути йому у непрофесійності, але сил не вистачило…
А вранці наступного дня, за порадою лікаря, вони з чоловіком пішли до гінеколога.
Василь залишився в коридорі і нервозно крокував туди-сюди… Коли Марія вийшла, він злякався її вигляду. Її обличчя було незвичайним. Спочатку вона дурнувато посміхалася, а потім раптом заплакала, простягаючи йому якийсь папірець. Він із страхом узяв листок у руки, очікуючи побачити там щось жахливе…
— Василю… Васильку… У нас буде дитина, — промовила Марія і зовсім розридалася, сховавши обличчя в долонях. Він обійняв її і мовчав, оглушений цією новиною, не вірячи власним вухам і боячись розігнати цей чарівний момент…
Їм було по сорок два. Марія народжувала майже у сорок три, і в усьому пологовому була найстаршою. А медсестри між собою називали її — «пізняродка з восьмої палати»…
Отож, у призначений час Марія народила дівчинку. На подив лікарів і самої Марії, пологи пройшли легко, без ускладнень. Легше, ніж у багатьох молодих матусь. Дитина народилась здоровою, кремезною і голосистою.
Коли Оленка була ще маленькою, вона не бачила різниці між своєю мамою і мамою сусідської дівчинки Тетянки. Мама як мама. А коли підросла — а вона була розумною дитиною —
