Три жінки, одна кухня й ані грама спокою
— Гаразд. Понеділок – мій. Вівторок – мама. Середа – Зінаїда Аркадіївна. Четвер – знову я, – Олена чітко розписала аркуш у клітинку. – А на вихідних – як вийде.
— Чудово, – кивнула її мама, Наталія Петрівна, ховаючи задоволену посмішку. – Оце й порядок буде.
— Угу, поки не дійде до борщу, – буркнула свекруха, Зінаїда Аркадіївна. – Ви, дівчатка, тільки на папері сильні.
Олена проігнорувала. Вона втомилася. Півроку під одним дахом із двома мамами – це не життя, а серіал. Тільки без кнопки «пауза».
Почалося все після народження Софійки. Наталія Петрівна приїхала «на пару місяців допомогти». А свекруха Зінаїда Аркадіївна нікуди не поїхала: жила з ними від початку. «А куди ж я подінуся, коли син одружився?» – її улюблена фраза.
Квартира – трикімнатна, але насправді – лялькова. Самій собі місця не вистачає, а тут ще три господині.
— Хто поклав пусту банку з-під огірків назад у холодильник? – скрикнула Зінаїда Аркадіївна о десятій ранку.
— Я! – відгукнулася Наталія Петрівна з балкона. – Там же розсіл! На солянку!
— Ой, які ж ми господарні, – зістрибнула свекруха. – Тільки солянку я варю в середу. Сьогодні вівторок. Мій день!
— Я просто хотіла допомогти, – фуркнула мама.
— А я не просила!
— Зате я прошу, – Олена поставила Софійку в манеж. – Мам, нехай кожна варить, коли треба. Не порушуймо порядок. А то знову буде, як минулого разу: три борщі за день і ніхто посуду не помив.
— Нічого, з’їли ж! – не заспокоювалася Зінаїда Аркадіївна. – А я за вами потім плиту відтирала півгодини. У мене, до речі, тиск!
Чоловік Олени, Дмитро, у такі моменти або йшов на пробіжку, або надягав навушники. Казав, що в нього важливі дзвінки, але Олена знала – він просто не знав, що робити. Обрати сторону? Неможливо. Краще сховатися.
— Олено, поговори з чоловіком, – шепотіла Наталія Петрівна, коли Дмитро виходив із кухні. – Нехай скаже матері, щоб не лізла. Її ж онука теж, до речі.
— Мам, ти теж лізеш, – тихо відповіла Олена.
— А як інакше, коли я бачу, що все з рук валиться? Хто з Софійкою гуляє? Хто купив їй нові черевички? Хто вночі прала?
— Мам, годі. Ми не на змаганнях.
Але вони були. Усі троє: Олена, її мама і свекруха – щодня боролися за звання «головної жінки в домі». А Дмитро… Дмитро намагався не потонути.
Одного вечора на кухні розгорівся справжній бій.
— Я ж попереджала, що середа – мій день! – кричала Зінаїда Аркадіївна. – Чому знову на плиті ваша каструля?
— Тому що я зайнята дитиною і мені некорисно звірятися з вашим дурним графіком! – спалахнула Наталія Петрівна.
— А хто вас просив втручатися в наш дім?
— Наш дім?! Та я ж, доречі, зробила ремонт на куІ тоді Олена зрозуміла — дім стає справді теплим, коли кожна жінка в ньому знає своє місце, але не боїться ділити його з іншими.
