У літаку дівчина вимагала висадити мене через мою вагу, але я їй гарненько відплатила — показала, що так із людьми поводитись не можна.
Я завжди намагаюся нікому не створювати незручностей. Так, я повна жінка — у мене є певні проблеми зі здоров’ям, з якими я живу не перший рік. Але щоб не привертати зайвої уваги, я завжди купую два квитки в літак. Моє місце – мої правила. Це не примха, а турбота – і про себе, і про інших пасажирів.
Так було й цього разу. Я влаштувалася у своїх двох кріслах біля вікна, надягла навушники і готувалася до польоту. Все було тихо, поки в салон не увійшла вона. Дівчина – просто з обкладинки. Стонша, з вузькою талією, довгими ногами, в облягаючих джинсах і білосніжній блузці. Волосся – немов із реклами шампуню. Весь її вигляд кричав: «Я – ідеал!»
Я не звернула на неї уваги, але відчула, як вона зупинилася біля мене й зневажливо скривилася.
— Фе.
Я повільно зняла навушник.
— Ви до мене?
Вона не відповіла, тільки подивилася на мене так, ніби я була плямою на ідеально чистому килимі.
— Я не збираюся сидіти поряд із вами.
Я глибоко зітхнула.
— Вас і не просять. Це мої місця – ось мої квитки.
— Як можна так себе запустити? Ви взагалі в дзеркало дивитеся?
На мить у мене перед очими потеменіло. Скільки разів я це чула! На вулиці. У магазинах. В інтернеті. Але ніколи так – прямо в обличчя, у закритому просторі, звідки не втечеш.
— У мене проблеми зі здоров’ям, — спокійно сказала я. — І я не зобов’язана вам нічого пояснювати.
Я відвернулася до вікна, сподіваючись, що вона відчепиться. Але вона не заспокоїлася. Її голос лунав все голосніше, пасажири почали озиратися.
— Такі, як ви, взагалі не повинні літати! Це ж просто неприродно!
Всередині в мене закипіло. Я була в лютості. І тоді я зробила те, про що нітрохи не шкодую 😈 Дівчина ще довго буде згадувати цей день.
Я встала, тремтячими пальцями натиснула кнопку виклику стюардеси. Вона підійшла миттєво – висока, впевнена жінка у формі.
— Щось трапилося?
— Так. Я хочу поскаржитися на образливе ставлення. — Я показала свої два квитки. — Ця пані ображає мене й вимагає моє місце.
Спочатку стюардеса здивувалася, але, побачивши моє спокійне обличчя і тремтіння губ, перевела погляд на «ідеал».
— Пані, будь ласка, покажіть свій квиток.
Та скривилася і подала свій посадочний. Її місце було зовсім не поруч із моїм, а в іншому ряду. Просто вона… мала сказати, що «не буде сидіти поряд із такою», як я.
Стюардеса різко, але ввічливо попросила її пройти на своє місце. Але дівчина заперечила, почала скандалити, голосно кричати про «дискримінацію худНа мою велику радість, капітан вирішив висадити її ще до зльоту, а я, посміхаючись, з’їла безкоштовний десерт, тримаючи в руках записку від екіпажу: “Ви – молодець, і ми на вашому боці.”
