“Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Софійки.” “Це ще чому?” обурився Олесь. “Тому що в нашій родині, як я зрозуміла, кожен сам за себе. Ось і живіть так!” “Мамо, а де мій сніданок?” Оксана влетіла у спальню, наче буря. “Я ж запізнююсь до ліцею!”
Наталка спробувала підвестися, але світ почав кружляти. Термометр показував 38,7. Горло ніби після пекельного перцю, а в грудях хрипіло, наче старий акордеон.
Оксанко, я хвора Візьми щось із холодильника.
Там пусто! Тільки йогурти для Софійки! Донька стояла, наче вартівник біля дверей, руки на грудях. Ти завжди тільки про неї й думаєш!
З дитячої почувся плач. Софійка прокинулася. Наталка з надлюдськими зусиллями підвелася. Ноги були мякі, як вареники, а перед очими танцювали яскраві круги.
Наталко, де моя сорочка? Олесь виглянув із ванної. Блакитна, в білу смужку?
Має бути у шафі
Немає! Ти її прасувала вчора?
Наталка притулилася до стіни. Вчора вона ледве пересувалася з температурою, намагаючись доглядати малу.
Ні, не встигла.
От дідько! У мене презентація! чоловік грюкнув дверима, наче в театрі трагедії.
Софійка ревла ще голосніше. Наталка пішла до неї, взяла на руки. Маленька донька притиснулася, наче хотіла сховатися від усього світу.
Мамо! крикнула Оксана з кухні. Тут взагалі нічого немає! Навіть хліба!
На столі гроші, купи щось по дорозі.
Я ж не буду заходити в магазин! У мене контрольна! І взагалі, це твоя робота годувати нас!
Наталка мовчки пішла на кухню, тримаючи Софійку. Дістала з морозилки котлети, поставила пательню.
І макарони звари! Оксана вже сиділа у телефоні, наче королева, що віддає накази.
Поки сніданок грівся, Олесь вийшов у помятій сорочці.
Довелося вдягнути цю. Виглядаю, як жебрак. Дякую тобі!
Наталка мовчала. Говорити було боляче, а сил на сварку не лишилося.
У Даринки сьогодні день народження, оголосила Оксана, накладаючи собі макарони. Я після ліцею піду до неї. Повернуся пізно.
Оксанко, мені дуже погано. Може, залишишся вдома? Допоможеш із сестрою?
Ой, ну звісно! Я ж цілих півроку чекала на цю вечірку! І взагалі, це не я хотіла сестру! Це ваші проблеми!
Донька схопила рюкзак і вилетіла з квартири, грюкнувши дверима.
Олесь доїдав, гортаючи новини.
Олесю, може, сьогодні прийдеш раніше? Мені дуже погано.
Не вийде. У нас корпоратив після роботи. Обовязки, ти ж знаєш.
Але ж я хвора
Ну, випий парацетамол. Ти ж не лежача. Якось перебєшся.
Він чмокнув її у скроню гарячу й вогку і пішов.
Наталка залишилася з трирічною Софійкою. Мала вимагала їжі, уваги, ігор. Вона робила все на автоматі, відчуваючи, як сили зникають.
На обід температура підскочила до 39. Наталка ледве нагодувала доньку, поклала спати і впала на диван. У голові стукотіло, наче дятел у дереві.
Телефон задзвонив. Повідомлення від Оксани: *”Мамо, дай грошей на подарунок Даринці! Терміново!”*
Наталка не відповіла. Навіть взяти телефон не було сил.
Увечері першим прийшов Олесь. Трохи пяний, веселий, з пакетом чіпсів і пива.
Купив закуски! Футбол сьогодні! він плюхнувся на диван, вмикаючи телевізор.
Олесю, погодуй Софійку, будь ласка. Я не можу підвестися.
Що, зовсім погано? нарешті подивився на дружину. Чого ти така червона?
Температура цілий день
Ну, викликай швидку, якщо зовсім кінець. А де Софійка?
У ліжку. Скоро прокинеться.
Добре, погодую. Але нехай спочатку прокинеться.
Софійка прокинулася за півгодини. Плакала, кликала маму. Олесь неохоче відірвався від телевізора, взяв її.
Чого ревеш? Ходи до тата!
Але донька рвалася до мами. Олесь розгубився.
Наталко, вона до тебе!
Дай їй печиво з шафки. І сік.
Де? Я не знайду!
Довелося підвестися. Світ захитався. Вона ледве встигла схопитися за стіну. Дістала печиво, налила сік. Софійка заспокоїлася.
Оксана повернулася за північ. Наталка не спала температура не давала.
Чому не відповіла на повідомлення? почала з порога. Мені довелося в Даринчиної мами гроші позичати! Сором!
Оксанко, я ледве жива
І що? Телефон взяти не могла? Дві секунди!
Наступного ранку Олесь розбудив Наталку.
Вставай! Мені на роботу, а Софійка оре!
Температура впала, але слабкість залишилася. Вона підвелася, почала одягати доньку.
А сніданок? спитав чоловік.
Зроби сам. Я поведу Софійку в садочок
