Зрозумів, що зробив. Хотів повернутися до колишньої дружини, з якою прожив 30 років, але було вже запізно
Мені 52. І в мене немає нічого. Ні дружини, ні родини, ні дітей, ні роботи нічого
Звуть мене Віктор. Тридцять років я прожив із жінкою. Завжди заробляв, щоб забезпечувати родину, а вона доглядала за домом. Не хотів, щоб вона працювала. Мені подобалося, що вона вдома. Але з часом вона почала мене дратувати.
Жили ми, поважаючи один одного, але кохання згасло. Я думав це нормально. Мені було досить. Але потім усе змінилося. Одного вечора в барі я зустрів Марічку. Вона була на 20 років молодша. Красива, добра, кумедна наче мрія збулася.
Ми почали зустрічатися, і незабаром вона стала моєю коханкою. Через два місяці я зрозумів більше не хочу брехати дружині. Не хотів повертатися додому після роботи. Я кохав Марічку і хотів, щоб вона стала моєю дружиною.
За кілька днів я розповів правду дружині. Вона не влаштовувала скандалів. Залишалася спокійною. Я подумав значить, і вона мене не любить, тому так сприйняла. Але лише зараз я усвідомив, як сильно скривдив Олену.
Ми розлучилися. Продали квартиру, де прожили стільки років. Марічка наполягала, щоб я не залишив колишній дружині нічого. Так я й зробив. Олена купила собі однокімнатну. А я на заощадження взяв двокімнатну для Марічки.
Не допоміг колишній дружині, не дав і копійки. Знав, що в неї немає грошей і що роботу вона не знайде одразу. Але тоді мені було байдуже. Наші сини не хотіли зі мною спілкуватися. Вони відчули, що зрадив їхню матір, і не могли мені пробачити.
Тоді це мене не хвилювало. Марічка була вагітна, і ми з нетерпінням чекали дитину. Незабаром народився син. Але хлопчик не був схожий ні на мене, ні на неї. Друзі сумнівалися, чи моя це дитина. Я не хотів їх слухати.
Життя з Марічкою не ладилося. Я мусив багато працювати, доглядати за домом і дитиною. Вона лише вимагала грошей і постійно кудись тікала. У домі панував безлад, ніколи не було приготованої їжі. Поверталася о третій чи четвертій ранку, пахла алкоголем і заводила сварки на порожньому місці.
Зрештою, я втратив роботу. Був виснаженим, злим, не справлявся. Три роки моє життя було таким. Потім мій брат, який завжди недолюблював Марічку й сумнівався у моїй дитині, змусив мене зробити тест ДНК. Виявилося, що це не мій син.
Ми розлучилися одразу після цього. Увесь цей час я не мав жодного звязку ні з дружиною, ні з синами. Після розлучення з Марічкою я вирішив повернутися до Олени. Купив квіти, вино, торт і пішов до неї. Виявилося, вона там більше не живе. Новий господар дав мені її адресу.
Я прийшов. Двері відчинив чоловік. Виявилося, Олена знайшла гарну роботу і вийшла заміж за колегу. Вона була щаслива, жила добре.
Незабаром я зустрів її в кафе. Попросив повернутися. Вона подивилася на мене, як на дурня, і пішла. Тепер я розумію свою помилку. Чого я хотів? Що здобув? Навіщо кинув дружину заради молодої дівчини?
Мені 52. І в мене немає нічого. Ні дружини, ні роботи, навіть сини не хочуть зі мною говорити. Я втратив усе, що було для мене найважливішим. І це лише моя провина. На жаль, цю помилку вже ніколи не виправити
