У перерві заскочила до кавярні, вона побачила свого чоловіка з іншою і вирішила їх обох проучить.
Юстина зупинилася в кавярні під час обіду, коли помітила свого чоловіка з незнайомкою. Вона глибоко зітхнула, виходячи з офісу. Сьогодні був черговий напружений день. Невже йому справді потрібні були ті звіти саме зараз? Вона могла б все зробити завтра. Втомлена, вирішила зайти до улюбленого закладу. Вже уявляла смачний салат та каву, і як життя на мить заграє новими фарбами.
Увійшовши всередину, побачила, що кавярня майже пуста. Вона вже збиралася сідати за звичайний столик, як раптом впізнала знайоме обличчя. Її чоловік, Богдан. І він був не сам, а з якоюсь витонченою жінкою.
Юстину ніби обілляли крижаною водою. Незнайомка виглядала так, ніби тільки зійшла з обкладинки журналу. Білява з ідеальним макіяжем, у стильній сукні, що підкреслювала її фігуру. Вони з Богданом щось весело обговорювали, вона сміялася й ледь помітно торкалася його руки.
Всередині Юстини все перевернулося. «Ось як воно», подумала вона, ледь не кинувшись до їхнього столика. Спочатку хотіла влаштувати сцену прямо тут голосно, ефектно, як у кіно. Але зупинила себе. Ні, це було б занадто просто.
Вона відступила, обдумуючи план. Вона влаштує йому справжнє шоу.
Юстина вибрала столик в іншому кінці залу, але так, щоб добре їх бачити. Замовила салат та каву, але не поспішала їсти. Дістала телефон і набрала Богдана. Його телефон задзвонив на столі. Він глянув на екран і швидко вимкнув звук. Юстина усміхнулася. Отже, не хоче відповідати? Цікаво, про що ж вони так палко розмовляють?
Вона не відводила очей, спостерігаючи за кожним їхнім рухом. Богдан нахилився до біляви, щось пошепки сказав їй на вухо. Вона засміялася, прикривши рота долонею. На її пальці блищав великий діамантовий перстень.
Юстині стиснулося серце. Вона відвернулася, намагаючись заспокоїтися. «Гаразд, досить, Юстино, тримай себе в руках», прошепотіла вона, нервово гладячи серветку.
У голові блиснули спогади. Перша зустріч, соромязливі побачення, зізнання у коханні. Невже все це був обман? Він зараз грає на два боки? Юстина стиснула зуби, але вирішила продовжити спостереження. Хотіла вірити, що це просто колега. Навіть якщо занадто доглянута й занадто близько сидить.
Тримаючи телефон у руці, вона продовжувала стежити. Раптом її погляд впав на чоловіка, що проходив повз її столик. Високий, гарний, з легким задумливим поглядом. Виглядав так, ніби зйомки для реклами. І тоді їй спало на думку. Вона рішуче помахала йому рукою.
«Вибачте», звернулася вона до нього.
«Так?» зупинився він, оглядаючи її.
«У мене є одна дивна просьба», Юстина на мить зупинилася, обмірковуючи, як пояснити ситуацію, «потрібно зіграти невелику сцену. Нічого складного. Ось, подивіться туди», вона кивнула в бік Богдана, «це мій чоловік. І, схоже», вона іронічно посміхнулася, «він мене обманює. Можете допомогти? Хочу, щоб він відчув те саме».
Чоловік замислився, потім широко посміхнувся.
«Чому б і ні?» підійшов і сів навпроти неї.
«Я Юстина».
«А я Олег».
Вона посміхалася, намагаючись зберігати спокій, хоча серце билося навідліт. Глянула на Богдана. Він помітив. У його очах блиснув здивований вираз.
Він явно не очікував побачити тут дружину. Особливо з іншим чоловіком. Богдан на мить завмер, потім знову повернувся до супутниці. Намагався робити вигляд, що все гаразд. Але Юстина помітила, як його пальці застукали по столу.
Вона випросталася, прикидаючись захопленою розмовою з Олегом. Нахилялася ближче, ніби ділилася чимось дуже цікавим. Олег зрозумів її гру сміявся у потрібних місцях, додавав деталей.
Юстина знову кинула погляд на Богдана та його супутницю. Тепер він явно нервував. Почав постукувати пальцями, кидаючи краєм ока на їхній столик.
Незнайомка щось казала йому, але він вже не реагував так жваво. Юстина вирішила піти далі сміливо взяла Олега за руку. Той, розуміючи її задум, легенько стиснув її пальці та посміхнувся. Богдан подивився на них ще довше. Потім щось сказав своїй супутниці, і вона перестала сміятися.
«Ти чудовий актор, Олеже», прошепотіла Юстина.
«Подивись, як він напружився», відповів він тихо. «Бачиш його вираз? Думаєш, достатньо йому «додали перцю»?»
«Пройдемо повз них», запропонувала вона. «Подивимось, що він зробить».
Олег кивнув, і вони підвелися. Юстина взяла його під руку, і вони повільно рушили до виходу, проходячи повз столик Богдана. Коли порівнялися з ними, вона вирішила зіграти останній козир.
«О
