Сьогодні я запросила свою колишню невістку з дітьми на Святий Вечір, а синові наказала не приходити. Готую кутю, накриваю стіл і чекаю на візит улюбленої невістки з онуками. Спекла для них торт і купила подарунки. Нехай співають колядки в мене вдома і приносять трішки святкового настрою. Поки в мене є сили, я завжди буду їх підтримувати.
Готуючи вечерю, не втрималась і подзвонила колишній невістці запросила її з дітьми. Синові ж сказала: “Не приходи”. Я його попереджала ще тоді, коли він розлучився з першою дружиною, що іншої невістки у мене не буде, бо моя невістка це Олеся.
Син розлучився пять років тому. Дуже безвідповідально з його сторони пішов до іншої жінки, коли молодша дитина ледь повзала. Ще до того довго обманював дружину, годував її брехнею.
А Олеся з двома дітьми на руках крутилася, як білка в колесі, а син у цей час “на роботі” проводив години, хоча насправді був у коханки. Потім та йому поставила ультиматум обирай. Він зібрав речі й пішов, залишивши дружину з малими дітьми.
Від самого початку я була на боці Олесі. Мій син повів себе як егоїст. Платить аліменти, але яка від цього користь? Дітям потрібен батько і ціла родина, а не лише гроші. Син мене не послухав і минулого року знову одружився. Усі думали, що я прийму нову невістку, але я й не збиралася. Недавно у них народилась дитина, але навіть це не змінило мого ставлення до тієї жінки.
Для мене мої онуки це діти Олесі. Інші мені не потрібні. Я навіть сказала синові, що одного дня він повернеться з хвостом між ногами. Поки що він не приходить, тож святкую з Олесею та онуками.
У нас із нею та дітьми чудові стосунки. Разом святкуємо, часто дзвонимо одне одному, регулярно бачимось. Олеся віддає всю себе дітям, а я, як бабуся, роблю все можливе, щоб допомагати їй у вихованні: забираю до себе, підтримую фінансово, допомагаю з уроками. За ці роки Олеся стала для мене ніби рідною дочкою. Її батьки живуть за 600 кілометрів від нашого міста, тому допомогти не можуть.
Ось і Різдво наближається. Готую кутю, накриваю стіл і чекаю на візит улюбленої невістки з онуками. Спекла для них торт і купила подарунки. Нехай співають колядки в мене вдома і приносять трішки святкового настрою. Поки в мене є сили, я завжди буду їх підтримувати.
