21 листопада
Сьогодні був важкий день. Оксана ходила по своїй невеличкій квартирі у Львові, стискаючи телефон у руці. На екрані знову світилося сповіщення про прострочення платежу. Серце стискалося від тривоги: як тепер годувати сімю, коли донька зятем тягнуть її на дно? Все почалося тоді, коли старша дочка, Марічка, оголосила, що вагітна й хоче одружитися.
Раніше Оксана працювала разом із подругою, Наталкою. Та виховувала двох доньок сама: девятнадцятирічну Марічку та десятирічну Софійку. Наталка ніколи не скаржилася. Марічка старанно вчилася в університеті, Софійка блищала в школі. Обидві були слухняні, прикладові, і Наталка пишалася ними, попри всі труднощі самотнього материнства.
Але на другому курсі Марічка зустріла перше кохання Дмитра. Хлопець був із іншого міста, але Наталка, познайомившись із ним, схвалила вибір доньки. Дмитро здався їй добрим, щирим, не з тих, що живуть за рахунок інших. Незабаром закохані вирішили жити разом. Щоб не орендувати окреме житло, вони переїхали до Наталки. Їй не подобалася ця поспішність: доньці лише девятнадцять, треба спершу закінчити навчання, стати самостійною. Але вибору не було.
Квартира Наталки була трикімнатна, але кімнатки крихітні, й місця й так не вистачало. Прихід Дмитра лише погіршив справу. Наталка стиснула зуби, аж поки не дізналася справжню причину їхнього поспіху: Марічка зізналася, що вагітна й вони хочуть одружитися. Наталці здалося, що земля розступається під ногами. Її донька, ледь вступивши у доросле життя, вже стане матірю.
Дмитро не працював. Як і Марічка, він був студентом на очному, і жоден з них не хотів переходити на заочне. Проте вони влаштували розкішне весілля, ніби з голлівудського фільму. Обрали один із найдорожчих ресторанів у Львові, запросили юрбу гостей, а Марічка замовила сукню від відомого дизайнера, ніби готувалася до подіуму. Наталка намагалася заперечити, пояснюючи, що не має таких грошей, але Марічка, тримаючись за живіт, розплакалася:
Мамо, ти хочеш позбавити онука?
Наталка, стиснувши зуби, заплатила за все. Витратила заощадження, розірвала «заначку» і навіть оформила новий кредит. Вона сподівалася, що після весілля молоді візьмуть на себе відповідальність, знайдуть роботу, стануть самостійними. Але її надії розсипалися, як пісочний замок. Марічка і Дмитро залишилися жити в неї, навіть не шукаючи роботи.
Батьки Дмитра подарували їм стару машину. Молоді їздили містом, ніби в
