**Щоденниковий запис**
«Готуйся, мама і твій брат їдуть за спадщиною: ти позбавив брата, у тебе немає совісті».
Я відмовився від своєї частки на користь батька, але він заповів мені всю квартиру. Його слова досі звучать у моїх вухах: «Ти зрозумієш пізніше. Головне не вірь їм, вони брешуть». Тоді я не знав, про кого йшлося, але сьогодні все стало на свої місця.
Мене звуть Маряна. У мене є тітка Оксана, молодша сестра мами. Вони не спілкувалися ходили чутки, що Оксана привласнила бабусину спадщину. Я знала, що в мене є двоюрідні брат і сестра, Тарас і Соломія. У дитинстві ми грали разом, а потім звязки обірвалися. Нещодавно Соломія знайшла мене в соцмережах і розповіла речі, від яких у мене похололо в крові.
Останні роки були сповнені жалоби. Мама померла три роки тому. Батько тримався, поки я не закінчила навчання у Львові, а потім пішов за нею. Вони так любили одне одного він обожнював її, дарував квіти, ставив на пєдестал. Гадаю, він так і не зміг пережити її втрату.
Після смерті мами батько успадкував половину нашої квартири. Я віддала йому свою частку, але він несподівано заповідав мені все. «Ти зрозумієш пізніше, сказав він. Не вірь їм». Я намагалася дізнатися, хто ці «вони» і якої брехні він боявся, але він уникав відповідей.
Через півроку після похорону Соломія звязалася зі мною. Нагадала, що вона донька Оксани, і попередила, що завітає до Львова. «Треба поговорити, написала вона. У мене важливі новини». Я не бачила причин відмовляти. Дала адресу та номер, попросивши попередити перед візитом.
Соломія приїхала через тиждень. Я зустріла її на вокзалі вона була схвильована. Заходячи в квартиру, пробурмотіла: «Гарно у тебе. Шкода, що скоро доведеться їхати». На кухні вона розповіла все: Тарас мій зведений брат. Вона не знала деталей, але, на її думку, саме тому бабуся заповіла все Оксані, а не поділила між сестрами.
Соломія відкрила мені, що батько спочатку був із Оксаною, кинув її, дізнавшись про вагітність, а потім одружився з моєю матірю. «Мама і Тарас приїдуть вимагати свою частку, попередила вона. Готуйся».
Я була в шоці. Тарас нічого не отримає квартира була моєю, гроші батька, які він тримав вдома через недовіру до банків, і машину я купила сама. Все, що він мав, тепер належало мені. Історія про зведеного брата здавалася неймовірною батько так любив маму, що не міг так вчинити. Але життя іноді підкидає сюрпризи.
«Дякую, що попередила, Соломіє, сказала я. Нехай приїжджають, якщо насміляться. Але поїдуть вони тільки зі своєю брехнею».
І я готувалася до зустрічі, знаючи, що правда, як завжди, переможе.
**Урок:** Навіть у сімейних справах слід бути обережним не всі, хто носить одну кров, мають справжнє серце.
