Марія вже другий годину сиділа в черзі до баби Гали. Ця знахарка була останньою надією для молодої жінки. Вже кілька років поспіль Марічка намагалася виносити дитину, але чомусь не виходило. «Не знаю, що вам сказати Аналізи чудові, жодних патологій немає», розвела руками лікарка. «Але ж має бути якесь пояснення! Якщо я здорова, чому не можу завагітніти?» не розуміла жінка. «Не знаю. Медицина тут безсила. Спробуй до церкви сходити», тихо промовила лікарка.
Марія та Олексій були одружені пять років. У молодої пари було все: достаток, окрема оселя, любов і взаємопорозуміння. Не вистачало лише одного дитячого сміху у великому, затишному домі.
Жінка й раніше підозрювала, що на них із чоловіком лежить прокляття, а після слів гінекологині ще більше переконалася у своїх думках. «Церква це добре, але тобі потрібна ворожка!» порадила подруга, сунувши їй папірець із адресою. «Їдь, не вагайся. Чим швидше, тим краще!»
Нарешті черга дійшла до Марії. Вона несміливо переступила поріг невеличкої хатини. Побачивши перед собою худувату, лагідну стареньку в білій хустці та вишиваній сорочці, жінка посміхнулася. Марічка ніколи не бувала у таких людей, тому уя собі малювала, що знахарка буде страшною з іклами та чорним котом на плечі.
Здоровенькі були, дитинко! Сідай отут, коло ікони, промовила баба Гала мяким, теплим голосом.
У мене така проблема не втримавшись, Марія заплакала.
Все знаю, серденько. Допоможу, як зможу, спокійно відповіла знахарка.
Жінка послушно сіла на лаву біля великої ікони Божої Матері. Старочка почала читати молитву, обводячи свічкою навколо Марії. Ритуал тривав близько двадцяти хвилин. Потім баба Гала сіла навпроти, взявши її за руку.
Ти не зможеш народити. Потрібно відмолити прокляття, що з дитинства на тобі, сказала вона.
Яке прокляття? Хто міг мене проклясти? Я нікому зла не робила
Ти ні. Але твоя мати взяла на душу тяжкий гріх, а ти за нього відповідаєш, пояснила баба Гала.
Це ж несправедливо! Моєї матері давно немає, чому я маю платити за її гріхи? дивувалася Марія.
Такий закон світу. Ми проти нього безсильні
Ви мені допоможете? сподіваючись, запитала жінка.
Ні. Я тут нічого не вдію. Якби в тебе був сглаз чи порча, але це ні, похитала головою знахарка. Тобі треба дізнатися, перед ким провинилася твоя мати, і спробувати спокутувати її провину. І головне молись щиро, не тільки за себе, а й за своїх ворогів.
Дякую, прошепотіла Марія.
Вона сіла в авто й подзвонила чоловікові.
Олежу? Мене сьогодні не буде. Треба до тітки заїхати. Потім, коханий. Усе потім
Марія завела машину й вирушила до села.
Марічко! Чому без попередження? Я б і баньку затопила! зраділа тітка Оксана.
Я справу маю, перебила її жінка. Розкажи мені правду. Що наробила моя мати? За що я плачу? За які гріхи?!
Звідки ти взяла? здивувалася тітка.
Марія розповіла про візит до знахарки, переказала всю розмову.
Хто б міг подумати Гаразд, слухай
Оксана розповіла, що її сестра, Надія, була першою красунею на селі. За нею багато хлопців сваталося, але дівчина закохалася в одруженого. Без сорому Надія забрала Степана з сімї. Покинута дружина, Ганна, залишилася сама з немовлям на руках.
Бідна жінка важко переживала розлуку, навіть прийшла до Надії на колінах, благаючи повернути чоловіка. Але горда красуня лише вигнала її й насміялася. Перед тим, як піти, у відчаї Ганна прокляла Надію та її ненароджених дітей
І що сталося далі? шепотіла Марія в жаху.
Твоя мати вийшла за Степана, потім народилася ти. Але, як знаєш, довго вони не прожили. Пішли один за одним Мов прокляття спрацювало. А тепер ти не можеш завагітніти тітка розвела руками й голосно заридала.
Скажи, ця Ганна ще живе в селі? Хочу попросити в неї прощення за гріхи матері.
У Ганни теж не все добре Незабаром вона зійшла з глузду. Спочатку була тихою, але одного разу накинулася на першого-ліпшого. Люди ледве відтягли її. Після цього Ганну відправили до божевільні, а сина, Юрка, до інтернату.
Юрко вже дорослий? Він на пару років старший за мене. Виходить, він мій брат по батькові? здогадалася Марія.
Так. Але й його доля не склалася важко зітхнула тітка. Після інтернату хлопець повернувся додому, почав пити та буянити. Потім стало ще гірше. Однієї зими Юрко заблукав у лісі. Знайшли його наступного дня, врятували. Але ноги не вдалося вберегти. Тепер він у візку.
Ось воно як Виходить, мати не лише зруйнувала сімю, а й покалічила долі невинних людей.
Виходить, так!
