“Якби ти знала, чим твоя донька у столиці займається, то й імені її не згадувала б. А ти ще й хвалишся
Та яка ж у мене розумниця! захоплено розповідала Оксана сусідкам на лавочці. Сесію на відмінно здала! Ще й підробляє жодної гривні з дому не бере!
Ой, заздрю тобі, Оксано! зітхнула одна з жінок. Мої дітки тільки й роблять, що гроші витягують. Маринка каже, що після коледжу одразу заміж піде мовляв, нехай чоловік працює. А син мій махнула рукою. Ну а твоя Софійка золото, сама собі дорогу прокладає.
Ех, якби ж прошепотів під ніс Михайло, відійшовши на крок. Він і сам радший би був піти, але поки мама не обійде всі крамниці йому судилося бути «відповідальним за пакети». Якби ти знала, чим сестра у Києві займається, то й губи б не розкривала.
Що ти там бурмочеш? Оксана насупилася. Невже він і пять хвилин не може потерпіти? Вона ж ще не встигла розповісти про всі досягнення доньки!
Так, мамо. Кажу завтра твір треба здати. Може, іншим разом похвалишся? спокійно відповів хлопець.
Ой, Боже ж мій! Ні слова не сказати! Гаразд, пішли
Михайло глянув на полегшені обличчя сусідок. Вони вже й сами шкодували, що ввязалися в цю розмову. Оксана останнім часом тільки й робила, що розпинала про Софійку так, ніби та була втіленням досконалості.
Але він-то знав правду. І мовчав.
* * *
Софія Мельниченко тут мешкає? холодний погляд незнайомки збив Оксану з пантелику. Двоє чоловіків позаду виглядали ще менш привітними.
Моя донька в Києві, в університеті вчиться, гордо відповіла жінка. Вам що до неї?
В університеті? Серйозно? гостья нестримано засміялась. Вона ж ще зимою звідти вилетіла. Жодного іспиту не склала до пар ноги не доносило, зате кавалерів знаходила.
Як ви смієте?! Я вас за наклеп до суду подам! Оксана почула шерех за дверима сусідів і замовкла. Впустити їх значить, визнати провину. Не впустити дати поживу для пліток.
Заходьте, раптом сказав Михайло. Не треба давати причин для пересудів. Мамо, пропусти.
Та як ти можеш?!
Пропусти.
Зараз він виглядав старшим за свої шістнадцять. І дуже серйозним. Провівши гостей у вітальню, він мовчки вказав на диван. Жінка усміхнулась і сіла у крісло. Чоловіки лишилися стояти.
Михайле! Ти ж чув, що вона про Софійку сказала!
Чув. Тому й запросив, відрізав хлопець. Поки батько у відрядженні, він голова сімї. І тепер треба мінімізувати збитки.
Може, ти краще знаєш, де твоя сестра? язвільно запитала жінка.
У Києві. Тільки не в гуртожитку, а в орендованій квартирі, яку їй оплачує чоловік. Так, одружений. Так, старший на двадцять років. Так, має трьох дітей. І так, дуже багатий.
Його випадково не Олегом звуть?
Ви його дружина? Михайло напружився. У що встрягла його сестра?
Слава Богу, ні. Я його сестра. І мені набридло, що він псує нашому бізнесу репутацію. Його дружина донька нашого партнера. І якщо вона дізнається про подружок брата буде скандал.
А цього вам не потрібно, так?
Розумний хлопчик, к
