Всі п’ють, п’ють, повно пляшок, а їжі зовсім немає.

Усі пють, пють, пляшок повно, а їсти взагалі немає.
У хаті знову гості. Вони бували тут майже завжди.
Усі пють, пють, пляшок повно, а їсти взагалі немає. Хоч би шматочок хліба знайти а на столі лише ошурки й порожня консервна банка, Лесь уважно оглянув стіл, але нічого їстівного не знайшов.
Гаразд, мамо, я піду, сказав хлопчик і повільно почав вдягати свої пошарпані черевики.
Він усе ще сподівався, що мама зупинить його й скаже:
Куди ж ти, сину, підеш голодний, та й на дворі холодно. Сідай вдома. Зараз зварю каші, випроваджу гостей і помию підлогу.
Він завжди чекав ласкавого маминого слова, але вона не дуже любила говорити ніжності. Її слова були наче терни, від яких Лесю кортіло згорнутися й сховатися.
Цього разу він вирішив піти назавжди. Лесю було шість років, і він почувався достатньо дорослим. Спочатку треба знайти гроші й купити булочку, а може, навіть дві Шлунок бурчав і вимагав їжі.
Як дістати грошей, Лесь не знав, але, проходячи повз кіоски, побачив у снігу порожню пляшку. Він згадав, що їх можна здати й отримати трохи грошей. Хлопчик поклав пляшку в кишеню, потім знайшо