Залишився понаднормово? Останнім часом навантаження зросло, тому часто затримуюсь.

Ой, знову затрималися на роботі? Останнім часом навантаження зросло, тому часто затримується.
Олена поклала дітей спати й пішла на кухню заварити чашку чаю. Тараса досі не було вдома. Останнім часом він дуже завантажений на роботі й часто приходить пізно.
Олі шкодувала чоловіка й намагалась позбавити його домашніх клопотів. Адже він був єдиним годувальником родини. Після весілля вони вирішили: Олена піклуватиметься домом і дітьми, а Тарас забезпечуватиме комфортне життя. Один за одним народилися троє дітей. Кожна їхня поява його дуже тішила, і він казав, що не хоче на цьому зупинятися.
Але Олена втомилася від нескінченних пелюшок, пюре й безсонних ночей. Вона вирішила на деякий час зупинитися.
Тарас повернувся вже за північ. Він був трохи пяний. На її запитання, чому так пізно, відповів:
Оленко, всі втомилися від роботи, тому вирішили трохи розслабитися.
Мій бідненький! усміхнулась Олена. Ході, я тебе нагодую!
Не треба. Закусили котлетами зіпсував апетит. Краще піду спати.
Наближався 8 Березня, День жінки. Олена, попросивши маму посидіти з дітьми, пішла до торгового центру. Вона хотіла відзначити цей день особливо: романтична вечеря тільки для них двох. Мама погодилася взяти дітей до себе.
Окрім їжі та подарунків, Олена вирішила ще й собі щось купити. Вже давно вона собі нічого не брала соромилася витрачати чоловікові гроші на одяг, а й ходити в старому теж було нікуди. Остання її покупка домашній костюм, але для такої вечері він точно не підійшов би. Олена зайшла в один із магазинів і, підібравши кілька суконь, почала їх приміряти.
Коли вона міряла другу сукню, з сусідньої кабінки почувся знайомий голос чоловіка:
Мм, хотілося б тебе вже роздягнути!
У відповідь пролунав дзвінкий дівочий сміх.
Почекай трохи, нетерплячий! Іди краще дружині щось вибери!
Навіщо їй це? Вона потонула в дітях. Дітям байдуже, що вона носить головне, щоб були нагодовані, перепелені й зібрані їхні іграшки! Подарую їй міксер! Чи хлібопічку нехай радіє!
Олену ніби холодною водою обілляло. Вона, намагаючись робити якнайменше шуму, автоматично міряла сукні й прислухалася до голосів із сусідньої кабінки.
Якщо вона запитає, куди ти витратив стільки грошей, продовжувала кокетувати дівчина. Міксер і хлібопічка не можуть стільки коштувати
І чому я мушу звітувати, куди витрачаю СВОЇ гроші? Це я працюю, а вона сидить вдома, маючи все! Я їй даю певну суму на господарство і досить! Нехай і за це дякує.
Схоже, примірка закінчилася, бо голоси зникли. Олена обережно визирнула зі своєї кабінки. Так і є: її коханий чоловік стояв біля каси з якоюсь білявкою й платив за покупки. Розрахувавшись, він повернувся до неї й, не зважаючи на касирку, поцілував дівчину прямо в губи.
У вас усе гаразд? Олена зрозуміла, що вже давно сидить у примірочній, дивлячись в одну точку.
Так, так, усе добре! вона потягнула за завісу й передала продавчині сукні: Я візьму всі.
Дома, відправивши маму й поклавши дітей на обідній сон, Олена задумалася: що ж тепер робити? Вона зовсім не очікувала такого зради від чоловіка. Не стільки того, що він її обманює, скільки того, як він ставиться до неї й як знецінює її зусилля заради родини.
Вона хотіла бігти й вимагати розлучення, але змусила себе зупинитися й подумати.
«Ну, подам на розлучення, він піде до своєї білявки, а я залишуся сама з дітьми без засобів до існування. Аліменти? Напевно, це будуть копійки На що ми житимемо?»
До вечора рішення було прийняте. Тарас того дня не запізнився через «робочі справи». «День уже провів у коханні», байдуже подумала Олена. Усі почуття, які вона відчувала до чоловіка, зникли. Він став чужим. Єдине, що її непокоїло, що він захоче близькості, а вона вже не зможе йому її дати. Огида.
Але чоловік, мабуть, отримав усе від своєї коханки й до Олени не чіплявся.
Наступного дня жінка підготувала резюме й розіслала його в різні компанії та агенції. Залишилося тільки чекати. Тепер кожного ранку Олена починала з перевірки пошти. Нарешті прийшов довгоочікуваний лист. Її запросили на співбесіду в одну з міських компаній. Саме туди, де працював її чоловік. Олена довго вагалася, чи варто їхати, але все ж таки вирішила варто!
Попросивши маму посидіти з дітьми, Олена поїхала на співбесіду. Після майже двох годин розмови з керівництвом компанії їй запропонували гарну позицію з можливістю працювати за гнучким графіком. Хоча зарплату на перший час обіцяли невелику, але достатню, щоб утримувати себе й д