Повернулася додому ні чоловіка, ні його речей.
Ну чого ти так на мене дивишся? усміхнулася Зоряна. Стась просто вирішив довести мені, що він справжній мужик. Ось і все.
Що ви кажете?
Чисту правду, донечко, промовила колишня дружина Стася.
Я нічого не розумію збентежилася Олеся.
А! Ось і Стась він тобі зараз усе пояснить, кивнула Зоряна кудись убік.
Мати виховувала Олесю, як найдорожчу, ніжну квітку.
Сама Ганна Михайлівна була жінкою суворою, керувала власною лісопилкою твердою рукою.
Але в спілкуванні з єдиною донькою ставала зовсім іншою навіть голос її мякшав, стаючи тихим і лагідним, а очі сяяли теплом.
Ось і виросла Олеся ніжною, крихкою, довірливою.
Вона не знала горя, ходила до звичайної та музичної школи, із задоволенням вчилася грати на фортепіано.
Великої піаністки з неї не вийшло, але вона стала чудовою вчителькою.
Залишалося лише вийти заміж, і тут же знайшовся наречений симпатичний Богдан.
Він так гарно за нею доглядав, витрачаючи свою невелику водійську зарплатню.
Такі слова їй казав, так ніжно дивився у вічі
Та ось матері він чомусь не сподобався.
Ледар і нероба! винесла свій вирок Ганна Михайлівна.
Мамо, але ж я його кохаю, блакитні очі Олесі наповнилися слізьми.
Гаразд-гаразд, одразу ж відступила мати. Тільки житимете зі мною!
У їхній просторих трикімнатній квартирі місця вистачало всім, а новий чоловік і не заперечував проти життя з тещею, яка більшу частину дня пропадала на роботі.
В нього самого за душею нічого не було.
Турботливий і ніжний Богдан незабаром після весілля почав показувати своє справжнє обличчя: пив, десь шлявся, почав кричати на молоду дружину.
У присутності тещі він ще намагався поводитися пристойно, але і то не надто.
Олеся категорично не хотіла помічати недоліків чоловіка.
Рівно через девять місяців після весілля вона народила сина Івасика і раділа, що в них справжня сімя.
Синок ріс слабким, потребував багато уваги, і Богдан став ще більше злитися.
Вона терпіла і сподівалася на краще.
Терпіння закінчилося, коли раптово померла мати, встигнувши лише рік порадіти онукові.
Похоронами займався давній друг Ганни Михайлівни, Ярослав Олександрович.
Богдан тими днями взагалі не зявлявся вдома, а коли прийшов, у передпокої його чекали сумки з речами.
Він намагався погрожувати судом і розподілом майна.
Олеся не реагувала.
Дякувати Ярославу Олександровичу він буквально викинув колишнього чоловіка за двері.
Він же, будучи юристом із великим досвідом, не допустив жодного поділу майна.
Більше вони з сином Богдана не бачили.
Звичайно, Олеся не могла керувати лісопилкою цим зайнялися професіонали, яких найняв той самий Ярослав Олександрович.
Тому різно зменшена сімя Олесі ні в чому не потребувала.
Пережити втрату матері та розлучення їй було дуже важко ні подруг, ні родичів у неї не було.
Зате був синок, який потребував її турботи ось на ньому вона й зосередилася.
Про жодних чоловіків (Ярослав Олександрович не в рахунок) вона й думати не хотіла.
Того дня вони з пятирічним Івасиком вийшли з дитячої поліклініки, марно намагаючись сховатися від дощу під великою парасолькою.
Чекати непогоду в будівлі не мало сенсу дощ явно ще не закінчиться машини Олеся не мала, а таксі все не їхало (дуже великий попит).
Ось вони й вирішили ризикнути.
Застрибуйте швидше! не встигли вони пройти й двадцяти метрів, як поруч різко зупинилася машина, і водій, перегнувшись через сидіння, відчинив задні двері. Давайте-давайте, а то тут стоянка заборонена!
Олесі навіть у голову не прийшло, що це може бути небезпечно, та й впізнала вона чоловіка зустрічалися в коридорах поліклініки, куди той приводив свого сина приблизно одного віку з Івасиком.
Дякую! щиро подякувала вона Стасю після поїздки (у дорозі вони, звичайно, познайомилися).
Будь ласка! весело посміхнувся він. А номерок дасте?
Вона одразу ж напружилася.
Вибачте, але з одруженими чоловіками я не зустрічаюся, і, не слухаючи його далі, разом із сином пішла до підїзду.
Олеся й не думала, що вони так швидко знову побачаться, але вже наступного дня Стась чекав на них у дворі.
Я не одружений, замість вітання він простягнув їй свідоцтво про розлучення. Це сталося місяць тому.
Вона втомилася від самотності? Стась був занадто веселим і турботливим? Він чомусь одразу сподобався Івасикові?
Пізніше Олеся не могла зрозуміти, чому погодилася, щоб новий знайомий погуляв з ними разом, а потім зайшов на вечерю.
З того дня вони бачилися майже щодня, і вона закоху
