Думала, що в чоловіка просто поганий настрій, поки не знайшла в його столі документи на розлучення.
Де моя блакитна сорочка? Та, у смужку! Олег стояв посеред спальні в одних штанах, роздратовано перебираючи речі у шафі.
У пранні, відповіла Оксана з ванної, накручуючи локони. Візьми голубу, вона теж гарна.
Мені не голуба потрібна, а блакитна! Скільки разів казати прати треба вчасно!
Олежу, ти ж її позавчора носив. Я вчра лише постирала.
І що? Знала б, що мені на нараду треба, висушила б!
Оксана вийшла з ванної, подивилася на чоловіка. Останнім часом він лаявся через будь-який привід. То борщ не так посолений, то пил на телевізорі, то сорочка не та.
Хочеш, випрасую білу? Вона тобі дуже личить.
Не треба нічого прасувати! Сам розберуся!
Олег вихопив із шафи першу сорочку, яку знайшов, натягнув, застібаючи ґудзики. Руки тремтіли від злості.
Олеже, що з тобою? Ти вже тиждень сам не свій.
Нічого не відбувається. Просто втомився. На роботі аврал.
Може, до лікаря сходимо? Тиск перевіримо?
Оксано, відчепись! Не треба з мене хворого робити!
Він схопив піджака, портфель і вискочив із квартири, грюкнувши дверима. Оксана залишилася стояти посеред кімнати. У грудях неприємно закололо. Раніше Олег ніколи не підвищував голосу. За двадцять років шлюбу можна на пальцях перерахувати їхні сварки. А тепер кожен ранок починається з нарікань.
На кухні охолоджувалася вечеря. Вареники з вишнями, кава усе, як він любить. Але останніми днями Олег йшов, не повечерявши. Казав, що не голодний.
Оксана сіла за стіл, налила собі чаю. Треба поговорити з ним ввечері. Спокійно, без докорів. Може, справді на роботі проблеми? Чи зі здоровям щось?
Телефон задзвонив. Подруга Іра.
Привіт! Ну що, йдеш сьогодні на танці?
Не знаю, Іро. Настрою немає.
Що трапилося?
Та Олег якийсь дивний. Злий постійно, чіпляється до всього.
Може, криза середнього віку? У мого теж таке було. Купив мопед, заспокоївся.
Не думаю. Олег не з таких. Він загалом консерватор, змін не любить.
Ну тоді точно робота. Не забивай собі голову. Пройде.
Оксана попрощалася, поклала трубку. Іра права не варто себе накручувати. Мало що буває. Усі сімї через це проходять.
Вона прибралася в квартирі, приготувала обід. Борщ Олегов любий. Може, смачна їжа покращить йому настрій.
У магазині зустріла сусідку Ганну Іванівну.
Оксано! Як справи? Олега давно не бачила.
Багато працює. Вранці рано йде, увечері пізно повертається.
Молодець, працьовитий. Не то що мій ледар диван продавив зовсім.
Оксана посміхнулася, але на душі було тривожно. Олег справді став затримуватися. Раніше завжди дзвонив, попереджав. А тепер просто приходить пізно, мовчки вечеряє і лягає спати.
Вдома вона вирішила прибратися в кабінеті чоловіка. Давно збиралася, але Олег не любив, коли чіпають його речі. Сьогодні його точно не буде до вечора можна спокійно прибрати.
Кабінет був невеликий, але затишний. Книжкові полиці, письмовий стіл, крісло. На стіні їхнє весільне фото. Молоді, щасливі, дивляться одне на одного закоханими очима.
Оксана витерла пил із полиць, підмела підлогу. Стіл не чіпала там робочі папери Олега, раптом щось переплутає. Але верхняя шухляда була напіввідкрита, звідти стирчав край якоїсь теки.
Вона хотіла просто засунути шухляду, але тека заважала. Довелося її витягнути, щоб покласти рівніше.
На теці було написано «Особисте». Оксана завмерла. Особисте? Які в Олега можуть бути від неї секрети?
Цікавість взяла гору. Вона відкрила теку.
Зверху лежала візитка. «Коваленко Максим Олегович, адвокат із сімейних справ». Далі роздруківка з якогось сайту. «Як правильно оформити розлучення». Потім заява до РАГСу. Заповнена. З підписом Олега.
Оксана сіла у крісло. В очах потемніло. Розлучення? Олег хоче розлучитися?
Вона перебирала папери тремтячими руками. Список майна. Поділ квартири. Банківські рахунки. Усе розписано, усе продумано.
В самому низу лежав аркуш із рукописними нотатками. Олеговий почерк. «Сказати після Нового року. Квартира навпіл. Авто мені. Дача їй».
Оксана втупилася в аркуш. Після Нового року. Через два тижні. Він усе спланував. А вона борщ варить, сорочки прасує.
Двері грюкнули. Олег прийшов. Раніше, ніж зазвичай.
Оксано! Ти вдома?
Вона швидко склала папери в теку, засунула в шухляду. Вийшла з кабінету, намагаючись виглядати спокійною.
Вдома. Ти рано сьогодні.
Нараду скасували.
Олег пройшов на кухню, заглянув у кастру
