Твій син такий нудний! Нічого путнього з нього не вийде!
Ганна застигла у дверях, ледь не впустивши торт з рук. Мати дивилася на неї з докором, ніби то вона щось провинила.
Мамо, ти про що? Ганна поставила торт на стіл. До чого тут Марянко?
До того, що він уже у сьомому класі, а досі в звичайній школі! мати підвищила тон. Ніяких профільних класів, ніяких поглиблених програм. Як він вступатиме у пристойний університет? Як він чогось досягне?
Ганна прикусила губу. Розгортався звичний сценарій, а в грудях спалахнув гострий докір.
Мамо, Марянко добре вчиться. У нього пятірки з більшості предметів. Займається з репетитором з математики, мріє про програмування, як тато.
Ось саме! мати зробила розплющені очі. Програмування! Сидіти за компютером, як твій Тарас. Звичайна робота, звичайна зарплата. А ти сама? Вчителька! Репетитор! Копійки заробляєш. Ви хоча б годуєте дитину нормально?
Ганна стиснула кулаки. Материні слова влучали у самі болючі місця. Так, вони з Тарасом не були багатіями, доводилося рахувати кожну гривню. Але їхній син Марянко був щасливим.
У нас усе добре. І Марянко щасливий.
Щасливий! матір скептично хмикнула і підійшла до вікна. А ось у Богдана син справжній скарб. Дениско вчиться у школі з поглибленим англійським. Уявляєш? Англійська з першого класу! Вже вільно розмовляє. Богдан з Оленою молодці не жаліють грошей на дитину.
Ганна мовчки слухала. Брат завжди був улюбленцем. Відкрив невеликий бізнес, купив квартиру в престижному районі, його дружина Олена не працювала тільки догляд за домом і сином. І кожного разу мати не забувала підкреслити, хто з них успішніший.
Дениско талановитий хлопчина! мати продовжувала з теплом у голосі. Ось з нього справді щось вийде. Богдан казав, що планують відправити його на мовні курси за кордон. У тринадцять років! Ось це турбота про майбутнє, ось це перспектива. А не ваша звичайна школа.
Ганна підійшла ближче. Плечі матері були напружені, обличчя суворе.
Мамо, я розумію, що тобі хочеться бачити онуків успішними. Але Марянко не гірший за Дениска. Просто у них різні дороги.
Різні дороги! матір різко обернулася. Одна веде вгору, до успіху. А інша до прозябання в сірості й бідності. Ти цього хочеш для сина? Щоб він жив у злиднях?
Щось усередині Ганни стислося.
Мамо, ми не злидарі. Ми живемо по засобах. І Марянко виросте гарною людиною. Розумною, доброю, працьовитою.
Працьовитою! мати фуркнула. Цього замало у нашому світі, Галю. Потрібні звязки, гроші, престижна освіта. А що є у Марянка? Звичайна школа і мати-вчителька, яка ледве зводить кінці з кінцями.
Ганна відвернулася. Перед нею стояв торт, прикрашений ягодами, який вона спекла з любовю. Тепер він здавався непотрібним…
Мамо, я не хочу сперечатися. Ми виховуємо сина так, як вважаємо за потрібне. І він щасливий.
Головне його майбутнє! мати наблизилася. Ти губиш дитину своєю байдужістю. Ось Богдан розуміє. Робить усе, щоб Дениско став кимось значущим. А ти просто плив
