“Твої багатства мають відображатися в твоїх подарунках,” відповіла свекруха.
“Ви ж багатші за Софійку, тож і подарунки мають бути гідними,” буркнула вона.
“Справді не знаю, що подарувати мамі,” замислено промовив Богдан, опускаючись на диван поруч із дружиною.
Його дружина, Олеся, лише знизала плечима. Обирати подарунок для свекрухи завжди було для неї складно.
Стосунки з Наталею Коваль залишалися напруженими майже з першого дня.
Богдан одразу зрозумів позицію матері, тому після розмови з дружиною пара вирішила тримати дистанцію.
Ніхто нікому нічого не був винен. Рідкі телефонні розмови та сімейні зустрічі, якщо виникало бажання, ось і все їхнє спілкування.
Цього року Наталія вирішила відзначити день народження і запросила чимало родичів, включно з молодятами.
“Власне, мама казала, що буде рада будь-якому подарунку,” раптом згадав Богдан.
“Вона завжди так каже, а потім носом кривить,” похмуро відповіла Олеся, згадуючи подиви. “Твоя сестра може подарувати будь-що, а ми ні!”
Вона добре памятала, як Наталія Коваль критикувала кожен їхній подарунок.
“Згадай 8 Березня. Що ми їй дарували? Прекрасний набір дорогої косметики, а яка була реакція? Сльози й докори, що ми вважаємо її старою та непривабливою,” зітхнула Олеся. “Їй подобалося лише золото чи техніка, бо вона могла оцінити їхню вартість.”
“Може, подзвонити та запитати, що б вона хотіла?” вагався Богдан.
“Як знаєш,” відповіла дружина, похитуючи головою.
Шукаючи простого рішення, Богдан набрав номер матері.
“Сину, мені нічого не треба. Приходьте просто, це і буде подарунок,” скромно відповіла Наталія Коваль.
“Мамо, ти певна? Не образишся?” наполягав Богдан.
“Звісно ні! Я буду рада будь-якій дрібничці,” засміялася вона. Богдан вирішив повірити їй на слово.
“Мама сказала, що можна дарувати що завгодно,” повідомив він дружині.
Олеся подивилася на нього скептично. Вона не дуже довіряла словам свекрухи.
Але Богдан наполіг сам обрати подарунок, і вона поступилася.
“Пропоную подарувати їй робот-пилосос, щоб не бігала з шлангом,” запропонувала Олеся, оцінивши їхній бюджет.
Пара погодилася. Вони купили Наталії подарунок за десять тисяч гривень і зі спокоєм вирушили на свято.
Іменинниця зустріла сина та невістку з радісним обличчям, яке миттєво змінилося, коли вона побачила коробку з пилососом.
“Нащо?” буркнула вона, зітхнувши. “Сину, віднеси це у кімнату.”
Олеся кілька секунд дивилася на свекруху, шокована її реакцією.
Незабаром у квартиру увійшла сестра Богдана з чоловіком. Вона кинулася на шию матері з радісним вигуком:
“Мамо, це для тебе!”
“Дякую, дитинко! Кращого й не придумаєш!” скрикнула Наталія Коваль, обіймаючи її.
Зацікавлена, Олеся задумалася, який же дорогоцінний подарунок так зрадів свекрусі.
На її подив, Софійка подарувала матері простий набір косметики за пятсот гривень.
Олеся переглянулася з Богданом, який теж побачив сестрин подарунок.
Його вираз обличчя показав, наскільки він розчарований матірю.
Декілька годин Богдан стримував гнів, але коли Наталія знову почала хвалити подарунок доньки, він вибухнув.
“Мамо, можна поговорити?” запитав Богдан, відводячи її убік.
“Що таке?” підійшла вона. “Щось не так?”
“Не так, мамо! Я ж питав тебе про подарунок. Памятаєш свою відповідь?” докірливо спитав він.
“Памятаю”
“То чому така реакція на наш подарунок? А ти без кінця хвалиш дешевий набір,” з гіркотою додав Богдан. “Не бреши, ніби це я уявляю.”
“Я не брешу. Ви багатші за Софійку, тож і подарунки мають бути гідними,” буркнула Наталія Коваль.
“Тобто ми даруємо лайно? Щоб ти була щаслива, треба додавати чек до кожного подарунка?” похмуро запитав Богдан.
“Ой, годі,” вона явно хотіла швидше закінчити розмову. “Що я можу зробити, якщо подарунок Софійки мені більше сподобався?”
“Бо ти не знаєш вартості нашого?” саркастично запитав Богдан. “Якщо хочеш знати він коштує десять тисяч!”
“Настільки дорого?” скрикнула Наталія, вдаючи здивування.
Але швидко знайшла вихід із ситуації.
“Знаєш, чому я більше ціную подарунки родини Софійки? Бо вони дарують по можливостях, а ви навмання,” різко заявила вона.
“Мамо, ти серйозно?” Богдан схопився за голову.
“Схоже, я жартую? За вашими доходами могли б і спа-відпочинок подарувати,” гордо підняла підборіддя.
Богдан кілька секунд мовчазно дивився на матір.
“Ти справді вважаєш, що в нас гроші з неба сиплються?” раптом вигукнув він.
Його крик привернув увагу дружини та сестри, які завмерли у дверях.
Соф
