О, Оленко, добрий день! До мами прийшла? гукнула сусідка з балкона.
Добрий день, пані Ганно. Так, до мами.
Поговори з нею, зітхнула жінка. Вона зовсім інша після розлучення, бідолашна.
Що ви маєте на увазі? напрузилась Оленка.
У мене проблеми зі сном, прокидаюсь рано. Бачила її одного ранку, близько пятої, виходила з таксі. І виглядала мяко кажучи, не як зазвичай. Можливо, навіть трохи пяною. Усі сусіди шепочуться. У її віці! І навіщо вона вигнала твого батька? Так, помилився, але хто без гріха? Стільки років разом і тепер розлучатись, це ж дурість.
Дякую, пані Ганно, промовила Оленка, ковтаючи слину. Я поговорю з нею.
З цими словами вона поспішила додому. Її мама справді вигнала батька півроку тому, після того, як спіймала його на зраді. Оленка благала її не поспішати усе може налагодитись. Але мама була рішуча. І найдивніше вона не впала у депресію, як можна було очікувати, а навпаки, почала жити на повну. Нові сукні, танці, бари, подруги речі, якими вона ніколи раніше не цікавилась.
Оленці було важко це прийняти. Вона сама готувалась до весілля, вони з нареченим планували дітей. А її мати у барі до ранку? Якою вона буде бабусею? Як представити її свекрусі, якщо одна вяже пледки, а інша розважається по клубах?
Коли вона зайшла в дім, мама вийшла назустріч із чайником у руках і широкою посмішкою. Одягнена не в потертий халат, а в елегантний бежевий костюм. Манікюр, педикюр, нарощені вії одразу було видно, що вона насолоджується життям.
Ну, як Андрій? запитала вона, ставлячи чашки на стіл.
Все добре, відповіла Оленка, намагаючись стримати тон. А в тебе як?
Чудово! Вчора з подругами сиділи в барі до ранку. Танцювали, потім караоке. Як же весело було!
Пані Ганна мені все розповіла, похмуро втрутилась Оленка. Що ти повернулась о пятій ранку і виглядала скажімо, не дуже тверезою.
Мама засміялась.
Ну а що ти думала? У барі чай пити?
Оленка вже не стрималась.
Мам, ти не вважаєш, що це занадто?
У чому сенсі?
Ну, мяко кажучи, тобі вже не двадцять. Які танці, які клуби? Ти ж маєш бути прикладом. Ти ж будеш бабусею!
Я жінка, яка нарешті вільна. Не буду жити за чужим сценарієм.
Але ж ти стільки років жила з татом! Як можна так легко переступити через все?
Мама замовкла, потім спокійно, але рішуче сказала:
Твій батько мене зрадив. Це не була помилка, а свідомий вибір. А я більше не хочу бути тільки служницею. Я хочу жити. Для себе. Стільки років я жила для сімї. Тепер роблю, що хочу.
Але тобі ж майже пятдесят!
І що? Я не повинна старіти за розкладом.
Оленка зрозуміла, що зайшла надто далеко.
Вибач, не хотіла тебе образити. Просто мені не байдуже.
Якщо тобі соромно за мене, не запрошуй на весілля. Але знай: я не приховуватиму сивину під хусткою і не вдягатиму широкі сукні. Я буду танцювати і, можливо, навіть фліртувати. Мені добре.
Ні, мам, я хочу, щоб
