Знаєш, Ксюша, останнім часом клієнтів мало, Анна витерла перенісну, відкинувшись на спинку стільця в кавярні. Можливо, я помилково залишила офіс?
Тоді повернись, Ксеня рівнодушно підхопила капучино. Тебе там з розкритими обіймами чекатимуть.
Анна фыркнула і похитала головою.
Та ні. Краще сама, ніж під вічним контролем керівництва. Потрібно лише краще прорватися.
Останні шість місяців вона вкладає всю енергію у фотобізнес. Створила портфоліо, запустила сторінку в соцмережах, регулярно публікує роботи. Клієнти зявляються, але нерівномірно. Тиждень зайнята зйомками, наступний тиша, і лише вітер гуляє в кишенях. Анна розуміла: потрібен час, терпіння й безліч зусиль.
Ксеня працює у великому магазині електроніки продавцемконсультантом. Комунікабельна, з легкою посмішкою й вмінням розмовляти про все на світі, вона швидко знаходить спільну мову з покупцями. Коли розмова скочує на сімейні свята чи майбутні урочистості, Ксеня мимоволі згадує подругуфотографа. Пара разів завдяки цьому Анна отримувала замовлення нічого грандіозного, але приємно.
До речі, памятаєш ту сімейну пару, що була у нас минулого тижня? Ксеня відхлюнула каву і підморгнула. Я їх направила до тебе на дитячу зйомку.
О, тактак, кивнула Анна. Дякую, справді. Милі люди, дитина справжня прикраса.
Не дякуй, відмахнулася Ксеня. Але, похорошому, частину гонорару могла б мені віддати.
Анна замерла, чашка вже була на півшляху до губ.
Що?
Логічно, пожала плечима Ксеня. Я клієнтів приводжу, ти їх фотографуєш. Тобто ми партнери.
Секунду Анна дивилась на подругу, намагаючись зрозуміти, жартує вона чи ні. Потім розсміялася.
Твоїми жартами мене інколи лякаєш.
Ну що, усміхнулася Ксеня. Прості думки вголос.
Розмова перейшла на інші теми серіали, спільних знайомих, плани на вихідні. Анна швидко забула про дивовижне зауваження подруги. Очевидно, то була невдалий жарт.
Місяці чергувалися зйомками. Анна фотографувала сімейні сесії в парках, дитячі дні народження в ігрових кімнатах, ділові портрети для резюме. Публікувала оголошення на сайтах, домовлялася про співпрацю з організаторами заходів, просила клієнтів залишати відгуки. База клієнтів зростала повільно, але стабільно.
Ксеня час від часу згадувала про свій «вклад». То швидко кидала: «Без мене ти б і працювати не могла», то з притворною обуреністю: «А я стільки людей тобі направила, а ти навіть не подякувала». Анна лише відмахувалась. Подруга завжди любила прикрасити свою роль у чужих успіхах проста риса характеру. Хоча кілька клієнтів дійсно принесла вона, без її допомоги Анна би вижила.
Якось Анна завітала до Ксені в гості. Та виглядала занепокоєно: бліда шкіра, темні кола під очима. За чаєм вона раптом виговорилась:
Довго так. Більше не можу.
Що сталося? підняла очі Анна, відкладавши телефон, на якому обробляла фото.
Я звільняюсь, потерла обличчя ладонями Ксеня. Втомилась від цього магазину. Клієнти завжди недоволені, начальство тисне, графік нерегульований. Надо́й.
Серйозно? відкладила телефон. А як же будеш жити?
Поки не знаю, пожала плечима. Хочу трохи відпочити, подумати. Можливо, знайду щось краще, а можливо, займуся офісною роботою.
Сміливе рішення, кивнула Анна. Якщо впевнена, то удачі.
Тижні після звільнення Ксеня проводила в розслабленому режимі. Зустрічалася з подругами, ходила по магазинах, постила в соцмережі фото з підписами типу «заслужений відпочинок» і «нарешті живу для себе». Резюме на сайти вакансій не розміщувала, співбесіди не проходила. На питання Анни про роботу відповідала уклончиво: «Присматриваюся, нічого цікавого ще не знайшлося, куди поспішати».
Але через місяць тон змінився. Ксеня почала скаржитися:
Ці прокляті кредити, роздратовано вказувала вона на екран телефону. Вже третій раз дзвонять із банку, нагадують про прострочку.
А ти не думала хоча б тимчасово влаштуватися? обережно запропонувала Анна. Поки шукаєш щось краще.
Та куди тут влаштуватися, скривилась Ксеня. Або копійки платять, або вимоги космічні. Не погоджуюсь на будьяку роботу, у мене досвід і освіта.
Анна мовчки кивнула. Спорити не хотіла, а й нікчемно Ксеня завжди знайде виправдання. Подруга явно розраховувала на чудо: або ідеальна вакансія спаде з неба, або гроші зявляться самі.
У Анни робота кипіла. Вона відзняла пишну весілля. Молодята були привітними та вдячними клієнтами. Наречена заздалегідь обговорила всі деталі, склала список обовязкових кадрів, наречений підтримував будьякі ідеї. Зйомка тривала увесь день підготовка, церемонія, банкет. Анна повернулася додому виснажена, але задоволена. Обробка фото зайняла кілька днів. Плюс молодята замовили відеомонтаж короткий ролик з найкращими моментами. У підсумку вона отримала гідну оплату, що покривала витрати на місяць вперед.
Увечері телефон задзвонив.
Привіт, голос подруги був діловим. Слухай, треба поговорити.
Про що? Анна продовжувала редагувати нову сесію.
Ти ж весілля знімала минулого тижня?
Так, знімала. А що?
Ось цю пару я тобі направила. Наречена купувала у нас техніку пять місяців тому, я тоді розповіла про тебе.
Анна похмурила брови. Наречена знайшла її через соцмережі, це точно. Вона сама згадувала, що довго шукала фотографа, переглядала портфоліо різних спеціалістів.
Ксюша, вона мене в соцмережах знайшла.
І що? роздратовано фыркнула Ксеня. Я їй про тебе говорила, вона запамятала і потім знайшла. Значить, я причетна. Тож переліч мені десять тисяч гривень.
Анна зупинилась.
Ти жартуєш?
Ні, не жартую. Я допомогла, тепер хочу свою частку.
Ксюша, ти в своєму розумі? спробувала зберегти спокій Анна. Ти лише кілька разів згадала моє імя кілька місяців тому. Це не робить тебе партнером у бізнесі.
Робить, уперто кудись тягнула Ксеня. Без моєї рекомендації наречена би мене не знайшла.
Без твоєї рекомендації вона б знайшла іншого фотографа, Анна почала зростати в гніт. А я б все одно отримала інші замовлення. Мій заробіток залежить від моєї роботи, навичок, зусиль. Ти тут зовсім ні при чому.
Ах, так ось як? голос Ксені став крижаним. Тоді я ні при чому? Коли клієнтів не вистачало, ти скаржилася мені. Коли я людей до тебе направляла, ти була рада. А тепер, коли гроші прийшли, я стала непотрібною?
Ксюша, це якийсь бред, Анна потерла стики. У тебе фінансові проблеми, я розумію. Але це не підстава вимагати гроші за неіснуючі послуги. Ти сама звільнилася, не шукаєш роботу, а тепер намагаєшся витягнути гроші з мене?
Справжня подруга б допомогла, тон Ксені став ображеним. Я ж не прошу, щоб ти мене утримувала. Просто хочу отримати те, що заслужила.
Ти нічого не заслужила, різко відповіла Анна. Ти кілька разів сказала людям, що у тебе є знайома фотографка. Це максимум, що ти зробила. А я вкладаю в бізнес весь свій час, гроші, сили. Я вчилася, купувала обладнання, обробляю фото до трьох ночей. А ти що робила? Сиділа на дивані і дивилася серіали.
Думаєш, ти така успішна? І все сама досягла? Ксеня майже шипіла в трубці. Без мене ти нічого не змогла б.
Знаєш що, Ксюша, втомлено видихнула Анна. Мені набридло це слухати. Розбирайся зі своїми кредитами сама. Залишайся на роботі, заробляй, поводься, як доросла людина, а не вимагай від інших того, що тобі не належить.
Ти більше не моя подруга, крикнула Ксеня і скинула виклик.
Анна кілька хвилин сиділа з телефоном у руці, намагаючись осмислити те, що сталося. Абсурдність ситуації була надзвичайною: вимагати гроші за просте згадування імені? Це називалося шантажем? Маніпуляцією? Або просто наглістю, піднятою до абсолюту?
Вона відкрила месенджер і заблокувала Ксеню. Потім зайшла у соцмережі і зробила те ж саме. Номер телефону додала до чорного списку. Ніяких пояснень, жодних прощань. Просто відрізала цю людину від свого життя одним рухом.
Анна відкинулася на спинку дивана і закрила очі. Скільки часу вона терпіла ці натяки, ці дивні заяви про «спільний заробіток»? Скільки разів пропускала токсичні коментарі, виправдовуючи їх характером подруги? А червоні прапорці розвивались з самого початку треба було просто звернути на них увагу.
Справжні друзі нічого не вимагають за таку допомогу. Не намагаються викликати почуття провини, щоб викупити гроші. Не оголошують себе партнерами без реального внеску. Справжні друзі радіють твоїм успіхам, підтримують у невдачах і не очікують матеріальної вдячності.
Анна відкрила очі і подивилася на екран ноутбука, де застигло необроблене фото. Потрібно працювати далі. Розвивати бізнес, шукати нових клієнтів, вдосконалювати навички. А головне оточувати себе людьми, які не вимірюють дружбу грошима.
