Нетто планує вигнання, бабуся продає квартиру без жалю

Коли бабуся дізналася, що онук планує вигнати її з квартири, вона без вагань продала її.
Навіщо брати позику, коли можна чекати смерті бабусі й успадкувати її помешкання? Так розмірковував брат мого чоловіка, Руї. У нього була дружина Джоана та троє дітей, і вся сімя живе в очікуванні спадщини. Вони уникають кредитів, мріючи про день, коли квартира бабусі стане їхньою. Поки що мешкають у маленькій квартирі матері Джоани двокімнатному Т2 у Кашкайші, поряд з морем, і очевидно, що таке життя їх стискає. Руї й Джоана все частіше шепочуть про те, як «вирішити» проблему бабусі.
Але бабуся, дорога Розарія, була справжньою перлиною. У сімнадцять пять років вона була сповнена енергії, жила радісно і не скаржилася на здоровя. Її будинок у центрі Кашкайша завжди був заповнений друзями. Вона впевнено користувалась смартфоном, відвідувала виставки, ходила в театр і навіть дозволяла собі безневинний флірт на танцях для пенсіонерів. Здавалося, що вона випромінює світло, і її життя приклад, як смакувати кожен день. Для Руї та Джоани це не було предметом гордості лише дратувало їх. Вони втомилися чекати.
Їхнє терпіння витратилося. Вони вирішили, що Розарія має передати квартиру на імя Руї, а сама переїде до будинку для літніх людей. Навіть не приховували своїх намірів, стверджуючи, що «це буде краще для бабусі». Але Розарія не здавалася. Вона рішуче відмовилась, і це розвело справжній вогонь. Руї вибухнув, звинувативши її у «егоїзмі» та у тому, що вона «повинна думати про внуків». Джоана підливала олії у вогонь, натякаючи, що бабуся «вже занадто довго живе».
Коли ми з чоловіком, Тіаго, дізналися про це, були шоковані. Розарія завжди мріяла подорожувати до Індії побачити Тадж-Махал, відчути аромат спецій, заблукати в вулицях Гоа. Ми запропонували їй жити з нами, орендувати її квартиру й накопичити гроші на поїздку. Вона погодилась, і незабаром її просторий Т3 у центрі міста почав приносити прибуток. Коли Руї та Джоана дізналися про це, розпочали грандіозний скандал. Вони вважали, що квартира їх за правом, і вимагали, щоб бабуся дозволила їм у ній жити. Навіть звинуватили Тіаго у «маніпуляції» бабусею задля вигоди. Руї зайшов так далеко, що вимагав частки оренди, називаючи її «законним доходом». Ми сказали, що цього не буде, і поставили крапку.
Джоана почала зявлятися у нашому домі майже щодня. Іноді одна, іноді з дітьми, завжди з безглуздим подарунком. Вона питала, як поживає бабуся, але ми бачили справжню мету вона і Руї все ще чекали, коли Розарія «зникне», залишивши їм спадщину. Їхня жадібність і безсоромність вражали.
Тим часом Розарія зібрала достатньо коштів і вирушила до Індії. Повернувшись, вона була сяюча, з валізою, сповненою історій і фотографій. Ми запропонували їй не зупинятись: продати квартиру, продовжити подорожі, живучи з нами у старості, в спокої та комфорті. Вона роздумала і вирішила ризикнути. Квартиру продали за хорошу ціну, і на виручені гроші вона придбала затишний студіо під Кашкайшом. Решту вклала в нові пригоди.
Розарія подорожувала по Іспанії, Австрії та Швейцарії. У Швейцарії, під час прогулянки навколо Женевського озера, вона зустріла француза Пєра. Їхній роман виглядав як кадр з фільму у сімнадцять пять років вона вийшла заміж за нього! Ми з Тіаго полетіли до Франції на весілля, і було неймовірно спостерігати, як вона блищить у білому платті, оточена квітами і посмішками. Розарія заслуговувала на це щастя. Вона усе життя працювала, виховувала дітей, допомагала внукам і нарешті жила для себе.
Коли Руї дізнався про продаж квартири, розірвавсь у гніві. Він вимагав, щоб бабуся передала йому студіо, стверджуючи, що «вона вже має достатньо». Як він планував вмістити пять людей у цей простір, залишалося загадкою. Але це вже не турбувало нас. Ми були щасливі, що Розарія знайшла своє сонце. А щодо Руї та Джоани їхня історія нагадує, що коли гроші на кону, навіть найближчі можуть показати свою справжню обличчя.