Молода дівчина спокусила мого 63річного чоловіка і увела його з нашої сімї: лише тоді вони й не підозрювали, який сюрприз я підготувала.
Ми з Олексієм жили майже чотири десятиліття. За цей час виховали дітей, підняли будинок у Київській області, відкрили скромний, проте надійний сімейний бізнес, купили добру УАЗХантер. Жили дружно, в нічному світі нічого не бракувало. Діти виросли, створили свої родини, а ми мріяли про спокійне старіння біля теплої печі.
Аж ось одного дня все розвалилось, як старий хліб.
Я помітила, що Олексій став дивним: телефон ховав, часто запізнювався на роботі, почав бритися двічі на день і навіть душитися, наче знову двадцятирічний. Не треба бути Шерлоком, щоб зрозуміти в його житті зявилася інша. І яка! Девятнадцятирічна Калина, струнка, як верба, з очима, повними розрахунку. Вона йому могла би стати й внуком.
Я одразу зрозуміла: їй потрібні не його сиві скроні, а його гривні. А Олексій, осліплений молодістю та солодкими словами, вірив, що знайшов другу молодість. Через кілька місяців він заявив, що йде одружуватися з нею. Уявляєте? Чотири десятиліття разом, і все йде коцькоць через дівчину, яка називала його котиком і морщила лоб, коли він хихав занадто голосно.
Я не кричала, не рвала волосся. Просто мовчки погодилася. Але тоді він ще не знав, що його чекає. А я підготувала таку подарушку», що потім він ползав до моїх ніг, благатиму про прощення.
Вони жили, як у казці: весілля, фоточки в Instagram, поїздка до Греції. Здавалося, їм усе крутиться, як сир у маслі. Проте одна дрібниця їх розплатила.
Багато років тому, коли ми лише стартували бізнес і купували дім, мій братюрист порадив оформити все майно на дітей. Формально у нас з Олексієм ні будинку, ні фірми, ні банківських рахунків не було: все записано на Сашка і Лену. Він забув про це. А наша нова дівчина про це навіть не підозрювала.
Коли медовий місяць скінчився, почалися питання:
«Чому ти не можеш продати крамницю?»
«Де твоє авто? Ти ж говорив, що у тебе нова УАЗ!»
«Ти плануєш всюди живути в орендованій однушці?»
«Ти ж обіцяв, що у тебе ВСЕ є!»
Коли правда випливла, Калина зібрала валізи і зникла без сліз, без сцен. Простіше кажучи, залишила мого колишнього на порожньому підлозі.
Через два місяці він приполз до мене, схудлий, з потухлими очима. Плакав, цулив мені руки, казав, що осліп, що я дина, і що хоче все повернути.
А я вже не та добра Надя, що чекала його за обіднім столом. Помста не в моїй натурі. Я лише подивилася на нього і сказала:
«Вибач, але я не хочу бути з чоловіком, для якого сукня в полтора метра виявилася дорожчою за сорок років нашого спільного життя, дітей і всього, що ми збудували».
Я зачинула двері. За спиною ціле життя. Моє. Справжнє. Без його зрад.
