«Не хочу іншої невістки, а ти роби, як знаєш!» – сказала мати синові. Марко завершував навчання в університеті й вирішив, що настав час одружитися зі своєю першою шкільною любов’ю — Мариною! Марина була не лише гарною, а й доброю та розумною дівчиною, яка саме писала дипломну роботу. Молоді домовилися, що одружаться після захисту. Марко розповів про весілля матері, але вона не мала для сина гарних новин. Мати сказала: або одружуйся з Олесею із сусіднього дому, або взагалі ні з ким. А потім спитала, що для нього важливіше: кар’єра чи кохання? Матір мріяла й бачила, як її син стає успішним. Олеся походила із заможної родини й давно була закохана у Марка, а він уперто дивився лише на Марину, яка була з небагатої сім’ї з поганою репутацією. Мати Марини мала сумнівну славу… Що скажуть люди? «Я не прийму іншої невістки, а ти роби, як хочеш!» – сказала мати синові. Марко довго вмовляв матір, але та була непохитною, а згодом сказала, що якщо він одружиться з Мариною, то вона його прокляне. Марко злякався. Ще пів року зустрічався з Мариною, та почуття згасали. Зрештою він одружився з Олесею. Дівчина щиро його кохала, але весілля не влаштовували — Марко не хотів, щоб Марина побачила весільні фото. Марко переїхав у розкішний будинок батьків Олесі, які допомогли йому побудувати кар’єру. Але він так і не став щасливим. Марко не хотів дітей. Коли Олеся усвідомила, що вже не вмовить його на дитину, сама подала на розлучення. Коли це сталося, Марку було вже сорок, а Олесі — тридцять вісім. Згодом вона вдруге вийшла заміж, народила дитину й була по-справжньому щаслива. Марко мріяв про шлюб із Мариною, шукав її, та безуспішно — здавалося, дівчина зникла. А потім дізнався, що її вже немає: після розриву з Марком вона вийшла заміж за першого зустрічного, який виявився нікчемою й побив її до смерті. Після цього Марко оселився в старій квартирі батьків і почав спиватися. Увесь час дивився на фото Марини — і ніколи не пробачив матері.

«Не хочу іншої невістки, а ти роби, як знаєш!» так сказала мати синові.

Я закінчував університет у Львові й вирішив, що час зробити крок у доросле життя одружитися зі своєю першою шкільною любовю, Соломією. Соломія була гарною, але водночас доброю й розумною дівчиною. Вона саме тоді писала магістерську роботу. Ми домовилися: як захиститься, одразу справимо скромне весілля.

Звісно, я мусив сказати про це матері, та вона не сприйняла новину з радістю. Вона сказала, або я одружуся з Оксаною із сусіднього двору, або ні з ким іншим. Потім вона ще й запитала що для мене важливіше: карєра чи кохання? Мати давно уявляла, як її син стане успішною людиною, матиме власний бізнес, звязки.

Оксана походила з заможної родини, ще з дитинства намагалася мені сподобатися, та моє серце було віддане лише Соломії, яка росла у звичайній родині без статків. Про матір Соломії по місту ходили плітки мовляв, не дуже добра людина, любила випити. Мама хвилювалась «Що скажуть люди?!»

Не хочу іншої невістки, а ти роби, як знаєш! різко відрубала вона.

Я довго намагався вмовити матір, та вона лишалась при своєму і навіть сказала, що якщо я зійдуся з Соломією, вона прокляне нас обох. Я тоді не наважився піти проти неї. Ще пів року зустрічався із Соломією, але наші стосунки повільно зникали.

Згодом я все ж одружився з Оксаною. Вона справді була мені вірною й до нестями кохала, але на весілля ми так і не наважилися я не хотів, щоб Соломія десь побачила наші фото. Оксана з хорошого забезпеченого середовища, тому я переїхав у великий дім її батьків у власному районі Львова. Її родина й допомогла мені просунутися по карєрних сходах, знайти роботу із гарною зарплатою у гривнях, але щасливим я ніколи не був.

Я не хотів дітей, і коли Оксана зрозуміла, що мені не переконати, сама подала на розлучення. На той момент мені вже було сорок, а їй тридцять вісім. Незабаром вона вийшла заміж удруге, народила доньку і справді стала щасливою.

Я ж довго марив про Соломію, намагався її знайти, та усе марно вона наче розчинилась у повітрі. Потім випадково дізнався від знайомих, що вона після нашого розставання вийшла заміж за першого зустрічного, який виявився справжнім покидьком. Після сімейної сварки він забив її до смерті.

Після цієї звістки я перебрався у стару квартиру своїх батьків і став все частіше прикладатись до пляшки. Вечорами сидів, дивився на фотографію Соломії і ніколи так і не зміг пробачити своїй матері.