Привіт, подруго! Слухай, хочу розказати, що у нас з Олегом трапилось.
Ми одружились шість років тому, а коли народився наш син Андрій, вирішили продати ту маленьку студію, яку мали в центрі Києва, і взяти іпотеку, щоб купити щось просторе. Думали, що швидко Андрію потрібна буде окрема кімната, а нам треба простір, де ми зможемо залишитися наодинці.
Коли ми шукали нову квартиру, оформляли покупку на моє імя, тож я була офіційно власницею. Але оскільки придбали її під час шлюбу, у випадку розлучення власність має ділитися порівну між мною та Олегом. Ми ж і вклали в це наші власні заощадження, частково з продажу мого передшлюбного житла.
Коли ми взяли нову квартиру, навіть не думали, що колись розлучення стане проблемою. Але щось пішло не так. Можливо, нам стало нудно одне з одним, а може, життя просто вштовхнуло нас у різні напрямки.
Я помітила, що Олег часто обговорює свої тривоги з мамою. Звісно, він міг робити це в добрих намірах, шукаючи поради, проте виявилося, що вона має свої плани.
Нещодавно зателефонувала моя те́тка Ганна і сказала, що приїде на обід. Це мене трохи збентежило, бо зазвичай ми самі її навідуємось. Отець Олега рідко візується з нами, скаржачись, що далеко до нашого дому. Я подумала, що, можливо, вона просто хоче побачити онука, а не просто так. Тож я готовила обід і торт.
Того дня Ганна прийшла, коли Олег ще був на роботі. Я стояла на кухні, накривала на стіл, і вона одразу перейшла до справи.
Зоряно, треба поговорити серйозно. Я дізналася, що ти і Михайло маєте якісь непорозуміння, і якщо ви розлучитесь, то мій син залишиться без даху над головою.
Я навіть не встигнула зреагувати. Запитала:
Звідки ця ідея про розлучення? І чому тебе так цікавить, як ми розподілимо наш спільний майно? Ми ж давно обговорювали, що робитимемо в разі розлучення.
Ганна відповіла:
Я зовсім не задоволена тим, як зараз все. Знаєте, в наш час дружини часто виводять чоловіків з їхніх квартир. Тому я вважаю, що треба вже зараз роздати половину твоєї квартири моєму сину, щоб у разі проблем він не залишився на вулиці.
Я була в шоку.
Ти забула, що половину нашого житла ми купили за гроші з продажу моєї передшлюбної квартири? До того ж я виплачувала іпотеку після декрету.
Вона продовжила:
При розлученні весь майно, набуте під час шлюбу, ділиться порівну.
Ти вже обговорювала це з сином?
Ні, я не планую цього, бо вважаю, що чоловіки не повинні втручатися в такі справи. Я сама вирішу, що робити.
Будь ласка, послухай мене! Я не хочу сперечатися. Ми з Михайлом самі вирішимо, що і як робити, без твоєї допомоги. Дякую за твою «гарну пораду», але я відмовляюсь продовжувати цю розмову. Можеш чекати, коли син повернеться з роботи, а я підемо на прогулянку, а ти тим часом вийдеш.
Я вийшла переодягнутись, і через три хвилини чулися двері Олег повернувся з роботи півгодини після того, як Ганна вже пішла, і був здивований, що вона його не чекала. Я спокійно передала йому всю розмову. Коли емоції вщухли, він сказав, що нічого не знає про плани мами і що не говорив з нею про це.
Олег пообіцяв серйозно поговорити з Ганною, щоб вона більше не піднімала такі теми. Після її відїзду я ще довго не могла заспокоїтись можливо, я щось сказала зайве, а може, варто було відстояти свою позицію, навіть якщо мова йде про рідне.
Ось і все, тепер розумієш, чому я так зайнята. Сподіваюсь, у тебе все гаразд! До зустрічі.
