Виходьте з мого будинку! крикнула я, коли моя теща знову почала підкидати образи.
Тільки одного я боялася в житті: гніву тещі, що була для мене справжнім випробуванням. На щастя, в цьому я, мабуть, виявилася обачною. Перший чоловік, Олександр, виріс у дитячому будинку, батьків у нього не було. Наш шлюб тримався лише пять років, потім я розірвала його. Коли ми одружилися, я ще вчився в університеті. Через рік Олександр захмурився алкоголем, втратив роботу, занув у борги усього на кілька тисяч гривень. Це тягло на мене, і я змушена була кинути навчання, щоб працювати і виплачувати борги.
З одруженням прийшли лише проблеми. Коли я підала на розлучення, відчула полегшення нарешті не було нікого, хто би тягнув мене вниз.
Два роки я жила на самоті, відновлювалася, крок за кроком підбирала себе назад. І тоді зустріла Богдана. Він ніколи не був одружений і не мав серйозних стосунків. Все сталося надто швидко: він зняв на мене пропозицію, я кивнула «Так», і ми рушили до його матері.
Щойно ми переступили поріг, я помітила, як на обличчі його мами, Ганни, розгорілась лють. Вона кинула мені крижане «Привіт» і зникла в іншу кімнату. Спершу я не зрозуміла, що трапилось. Можливо, щось не так у моєму вбранні? Ні я була скромно одягнена. За столом теща вивчала мене безмолвно, її погляд важив тонну. Коли я відчула, як закрасніла, вона різко заговорила:
Ось і ти, без освіти? сказала вона з легкою усмішкою й зневагою, повертаючи голову до мене. Я зупинилась на мить, потім спокійно відповіла, піднявши чашку чаю.
Так, моя освіта незавершена, життєва дорога не дала можливості закінчити навчання, але я планую повернутися до університету.
Теща злягала глухо:
Плануєш? А коли станеш дружиною, що тоді? Хто буде виховувати дітей, готувати для чоловіка, прибирати в будинку? Ти ж така «принцеса». Вона сміялась, підняла ще одну ковток чаю і поставила чашку на стіл.
Я скажу одне: мій син не потребує «деви» як ти. Ти середня за зовнішністю й фігурою, а розуму у тебе нема.
У ту мить я відчула глибоке образу. Я підстрибнула зі стільця, під білявим краном розплакалася. Незнайома жінка без жодної причини вкинула в мене крихти образ, а мій чоловік мовчав. Ми швидко залишили будинок.
Я вже не хотіла повертатися до тієї хати, проте Ганна постійно приходила до нашого дому, щоразу шукаючи новий привід, щоб знову вдарити по моїм почуттям.
Я звернулася до психолога, щоб зрозуміти, що робити. Після кількох сесій я зрозуміла, що теща типова маніпуляторка, а я була її жертвою, бо дозволяла себе принижувати. Коли вона знову спробувала образити, я миттєво вигнала її зі свого дому.
Тепер ми більше не бачимося, і це мене не турбує. Богдан мовчить на цей рахунок, а я йду далі, знаючи, що вільна від її гніву.
