Поступово ми провели до її хати воду, а потім і газ. Далі облаштували всі зручності в будинку. Пізніше я знайшла хату моєї тітки на сайті, присвяченому нерухомості.
Моя сімдесяти восьмилітня тітка має двох сестер. Одна з них моя мама. Тітка Ярослава була заміжня щонайменше десять разів. Її останній чоловік помер десять років тому. Власних дітей у неї не було. Тітка з чоловіком жили у старій хаті, що ніколи не мала ніяких вигод. Весь будинок складався з двох кімнат, а туалет був на дворі між кущами бузку.
Чоловік моєї тітки був дивакуватий, як казали люди справжній персонаж із села. Ми часто їх відвідували. Молодша сестра тітки мешкала у Швеції. Сестри підтримували звязок телефонами, як у кіно, але щоразу розмова була наче у тумані десь між снами й прислівями.
Після смерті чоловіка тітки нам довелося навідуватися до неї ще частіше. За свої кровно зароблені гривні ми купували їй вугілля й дрова. Садили город, копали картоплю, прибирали довкола хатнього ганку, висаджували айстри. Ніколи не брали в неї ні копійки ані шматка сала. Вмовляли тітку переїхати до нас у місто, та вона відмахувалася: Я, мовляв, з міськими стінами не дружу, краще мені до журавлів і мишей у полі.
Поступово ми провели їй воду до хати, потім газ. Далі зробили зручності бойлер, ванна, а ще збудували лазню з вишневим запахом, замінили дах, аби тітка Ярослава мала райський куточок у своєму селі. В знак вдячності вона якось у сні сказала нам, що заповість хату нашим дітям але той сон зразу розвіявся десь поміж полів.
І їздили ми до неї на перший свисток. Аж одним ранком, коли сонце тягнулося крізь фіранки, зясувалось: тітка поїхала до Швеції й оселилася з молодшою сестрою. Стосунки між сестрами раніше були прохолодні, як ранкова роса, а тепер розцвіла дивна любов, ніби хмарним поцілунком. А хата? Сказала: Поки залишимо все як є!. В голові крутилися картини то чи повернеться ще тітка Ярослава до своїх груш, чи вже знайде нову любов до шведських вечорів? Її сестра у Швеції мала власну родину, чоловіка, дорослу доньку жили всі разом, як у барвистому серіалі, що можна дивитися без кінця.
У нас лишилися ключі від хати вирішили наступної неділі поїхати, подивитися, чи все на місці, чи не виросли буряни. Проте наш ключ у замок не підійшов замок був змінений, а на паркані білою фарбою великими буквами снилось: Продається.
Вдома я набрала хату тітки на сторінці нерухомості як у химерному сні. Подзвонила за номером, що був там виявилось, хату вже продали майже за двісті тисяч гривень. Не подзвонила тітці, бо сердито мовчала під подушкою.
Якби не наші гроші, що спливали у вітер, хатина би залишалась непотрібною. Тітка Ярослава подзвонила через місяць і сказала, що продала хату, а гроші віддала своїй племінниці доньці своєї сестри зі Швеції. Тепер я не знаю, як дивитися в очі чоловікові, адже кожна копійка, вкладена в ту хату, була і його як у дивному сні, де все обертається навколо.
