Ми переїжджаємо у вашу квартиру
В Катерини гарна квартира у центрі свіжий ремонт, заходь і живи!
Для самотньої дівчини вона ідеальна, Артем поблажливо всміхнувся до Марії, наче мала дитина не розуміє простих речей. А нам треба сімю: двійко, а краще троє дітей поспіль.
У центрі шум, дихати нема чим, з парковкою завжди біда. І, головне, там всього дві кімнати. А у вас три. Район затишний, садочок у дворі.
Насправді район хороший, підтвердив Сергій, ще не розуміючи, до чого хилить майбутній зять. Саме тому ми й осіли тут.
Ось! клацнув пальцями Артем. Я і кажу Каті: ну навіщо нам тулитися, коли є ідеальний варіант?
Вам із донькою ця площа завелика, даремно стоїть ви ж однією кімнатою навіть не користуєтесь, там склад. А нам буде саме те.
Марія намагалася впхнути миючий пилосос у тісну шафу в передпокої.
Пилосос впирався, шланг чіплявся за плічки та категорично не хотів займати своє місце.
Сергію, ну допоможи ти! гукнула вона до кімнати. Чи шафа стала меншою, чи я складати речі розучилась.
Сергій виглянув з ванної саме закінчив ремонтувати кран.
Врівноважений, трохи неквапливий повна протилежність дружині.
Зараз порішаємо, Марусю. Давай його сюди.
Він одним рухом вміло заштовхав здоровенний агрегат у кут шафи.
Марія видихнула, з полегшенням сперлася на дверний косяк.
Скажи, чому нам вічно не вистачає місця? Квартира ж наче велика, три кімнати, а трохи приберешся винось усе надвір.
Бо ти колекціонуєш усе підряд, жартома зітхнув Сергій. Три сервізи навіщо? Ми ж з одного їмо лише на Великдень та Різдво.
Це память! Це ж бабина квартира!
Після весілля Сергій із сестрою Катериною поділили спадщину по-чесному: сину дісталася ця простора трикімнатна сталінка в спокійному районі, бабусина, сестрі двокімнатна у самому центрі, на золотому трикутнику.
За вартістю все було чесно. Пять років усі жили душа в душу, нікому не заздрили.
Марія вірила так буде завжди, але
***
Коли прибирання завершили, розібрали бардак, сіли відпочити. Ледь телевізор увімкнули дзвінок у двері.
Сергій пішов відчиняти.
Сестричка з нареченим приїхали, кинув він до дружини, зазирнувши у вічко.
Першою у квартиру влетіла Катерина. Позаду, солідно, зайшов Артем.
Марія бачила його двічі: Катя десь в спортзалі його підчепила.
Артем їй одразу не сподобався пихатий, зневажливий, дивився згори і на неї, і на Сергія.
Привіт! Катя поцілувала брата в щоку й обійняла Марію. Ми повз проїжджали, вирішили заскочити. У нас новини!
Ну заходьте, якщо вже проїжджали, Сергій запросив на кухню. Чай будете?
Краще просто воду, Артем пройшов за господарем. Розмова серйозна, Сергію.
Насправді було до вас діло. Облиш той чай, сідай.
Марії відразу стало тривожно голос у Артема їй не сподобався. Що ще намітив?
Ну, кажи, Сергій знизав плечима.
Катя робила вигляд, що її взагалі немає в кімнаті щось захоплено гортала у телефоні, давши право слова нареченому.
Артем кашлянув.
Коротше, з Катериною ми подали заяву до РАЦСу. Весілля через три місяці, плани у мене серйозні.
Сімя це на все життя. Ми сіли, зважили: наші житлові умови не ідеальні Переїжджаємо до вас, а ви до нас!
Марію мов струмом вдарило. Глянула на чоловіка, потім на Катю та все ще у телефоні.
Артеме, ти це серйозно? насупився Сергій. До чого ти ведеш?
Я не натякаю, я пропоную конструктивно: міняємось квартирами!
Ми до вас, ви в Катину квартиру.
Катя згодна, нам обом здається, що так справедливо.
Марія знову оніміла.
Справедливо? ледве видихнула вона. Ти прийшов і пропонуєш нам виселитися лише тому, що плануєш дітей?
Та не ображайся, Маріє! Артем скривився. У вас одна дитина, й більше не плануєте.
Навіщо вам стільки місця? Це ж не раціонально. А у нас перспектива.
О, перспектива! Марія підвелася. Сергію, ти чуєш цю дурню?
Сергій підняв руку, даючи знак дружині помовчати.
Артеме, цю квартиру мені батьки залишили, як і Каті її.
Пять років ми тут усе своїми руками робили: ремонт, меблі, кожна дрібничка наш вибір.
Тут росте наша донька, тут її друзі, її кімната, звички.
І тепер ти хочеш, аби ми зірвалися і переїхали в центр, бо тобі так зручно?
Сергію, не заводься ми ж родина. Катя ж твоя кров.
Невже не хвилює тебе майбутнє сестри?
Та я ж умов не гірших пропоную навіть виграєте в ціні: я рахував.
Цікаво, пирхнув Сергій. Ще не чоловік моєї сестрі, а вже на квартиру прицілився!
Катя відірвалась від телефону.
Ой, ну що ви завелись? ображено скривилась вона. Артем лиш хоче, як краще.
Справді нам буде тісно у моїй квартирі, коли зявляться діти. А у вас коридор такий, що хоч футбол грай.
Мама ще казала: сімя понад усе. Ти що, забув, Сергію?
Мама говорила не про те, щоб виселяти ближніх з дому, втрутилась Марія. Катя, ти розумієш, що Артем пропонує?
А що такого? щиро здивувалась Катя. Він правильно каже! Вам це не потрібно. Залишкова кімната
Вона не залишкова! Марія вже майже кричала. Там мій робочий кабінет! Роблю звідти, якщо ти не забула!
Робота буркнув Артем. Картинки свої малюєш у компютері? Катя каже це так, забавка. Можеш і на кухні попрацювати.
Сергій повільно підвівся.
Так, все. Розмова закінчена. Встали й вийшли. Обоє.
Сергію, облиш, Артем не поворухнувся. Мене просили, я по-людськи
По-людськи? Сергій наблизився до столу. Ти прийшов просити мою квартиру, ображаєш мою дружину, вирішуєш за дитину, де їй жити?!
Совість у тебе є?
Та яка там совість, Сергію! Марія встала біля чоловіка. Калькуляція чистої води. Ще й каблучку Каті не встиг подарувати, а вже майно ділити приїхав.
Катю, ти розумієш, кого привела у дім? З твоєї квартири він тебе і вижене першу!
Не смій так про нього! Катя теж підвелась. Артем дбає про мене і про наше майбутнє!
А ви жадібні. Сидите по кутках, як пугачі.
Брат, називається!
Тут жадібний твій Артем, Сергій показав на двері. Повторю для тих, хто в танку: на вихід!
І про обмін більше не згадуй. Ще раз почую більше спілкуватися не будемо.
Артем підвівся, поправив комірець. На обличчі лиш роздратування.
Дарма ти так, Сергію Думав, домовимося. Раз ти впертий
Катю, йдемо.
Коли за ними зачинились двері, Марія безсиллям плюхнулась на диван. Її трусило.
Ти це бачив? Звідки така наглість, він хто такий?
Сергій мовчав. Стояв біля вікна, дивлячись, як у дворі Артем відкриває авто, щось люто пояснюючи Каті.
Знаєш, що гірше всього? нарешті він мовив. Катя справді вірить, що він правий.
Вона завжди трохи у світі фантазій, але наскільки ж
Він їй голову заморочив! Марія підвелась. Сергію, треба мамі дзвонити. Батькам твоїм також. Нехай знають, які «ідеї» зявилися у їх зятя.
Почекай, Сергій дістав телефон. Я спершу набиру Катю. Тільки їй, без цього господаря.
Він подзвонив. Довго йшли гудки, потім у слухавці ридання.
Алло! хрипко відгукнулась Катя.
Катю, слухай сюди. Ти зараз у машині з ним?
Яка різниця?
Якщо поряд включи гучний. Щоб він теж почув.
Я не в машині мене біля підїзду висадив, поїхав. Сказав, сімя у мене егоїсти.
Сергію, чого ви такі? Йому просто хотілось, щоб усе було ідеально
Катю, прокидайся! Сергій майже кричав. Яке ще ідеально? Він прийшов у мене вимагати квартиру!
Ти розумієш, що твоє житло твоя спадщина, а він уже розпоряджається ним, як своїм?
Він взагалі про цей обмін казав тобі ДО розмови на кухні?
ТИША.
Ні, пошепки сказала Катя. Він казав, це сюрприз для всіх. Знав, як зробити краще.
Чудово! Твоя доля, моя вирішена за кавою. А раптом до весілля ще щось придумає?
Катю, ти бачиш, який він? Спершу квартира, потім машина мала, далі захоче, щоб і дачу ваші батьки йому переписали повітря треба.
Не кажи так голос Каті дрижав. Він мене любить
Любив би не влаштовував би сварок. Нас лобом зіштовхнув!
Марія досі не вгамувалась. Бачиш, що з цього хотів?
Я поговорю з ним, невпевнено сказала Катя.
Поговори. І подумай, перш ніж у РАЦСти.
Сергій кинув слухавку на диван.
Що сказала? прошепотіла Марія.
Не знала. Артем сюрприз підготував.
Марія кисло всміхнулася:
Прийшов такий діловий. Людей сюди, метри туди. Огидно.
Нічого. Сергій обійняв дружину за плечі. Квартиру ми не віддамо, це точно.
Але сестру шкода. Влипне вона з ним.
***
Хоч не вірили, але весілля так і не відбулося.
Артем покинув Катю тієї ж ночі. Вся у сльозах, вона під вечір приїхала до нас і розповіла.
Артем носом крутив зібрав речі, сказав: Рідня у тебе жадібна, така мені не потрібна.
Казав, що на вас, Сергію, і Маріє, не можна розраховувати, схлипувала Катя. Діти не ваша справа буде, грошей теж не дасте, коли попросимо
Не переймайся, Катю, обурено сказала Марія. Він тобі сто років не треба!
Як не міг ти покластися на нього зараз, так і потім не зможе. Забудь і живи далі!
За пару місяців Катя відійшла.
Тільки з часом дійшло добре, що все обірвалося до весілля.
Бо дівчина наша й досі би мучилася.
Доля мене, мабуть, оберігла.
Одна мораль навіть із рідними чесність і межі мають бути непорушними. Дім і родина не для зручного обміну. Востаннє я пересвідчився: берегти треба те, що твоє і не поступатися совістю, якою б родинною не виглядала чужа вигода.
