Подруга не вимкнула телефон після розмови, і Соломія дізналася багато дивного про свою сімю
Після того, як мені наснився цей сон, усе моє ставлення до людей змінилося так само, як і у мого чоловіка. Ми стали рідше спілкуватися з друзями і замість цього раз у раз сиділи на кухні, слухаючи таємничий гул холодильника. Довіра до людей лишилася, але ми перестали пускати когось за штори нашого особистого життя. Усе через химерний випадок, який наснився мені про мою подругу Соломію і її чоловіка.
Вони мали близьких друзів давнє знайомство, майже родинне. Чоловіки працювали разом у Львові на заводі, а Соломія з подругою вчилися поруч у політехнічному університеті. Потім подруга вийшла заміж, і за рік у них народилася дівчинка. Соломія познайомила свою подругу із колегою свого чоловіка, і ті скоро почали зустрічатися.
Втім, незабаром чоловік подруги змінив роботу знайшов щось солідніше й прибутковіше. Подруга також отримала непогану посаду з платнею в гривнях. Їхні зустрічі стали рідкими, життя змінювалося як хмари на галицькому небі. Соломія народила дітей, постійно хворіла, брала лікарняні, зрештою начальник це не витримав і під приводом нічого незначного звільнив її.
Чоловік мусив важко гарувати, щоб прогодувати себе, Соломію й чотирьох дітей. Але, навіть так, їм жилося не гірше, ніж іншим. Придбали просторий будинок з садом, порались по господарству. Заробіток вирівнявся, хоча й не розбагатіли.
А у другої пари не було дітей вони стрімко розбудовували карєру, їздили відпочивати до Карпат і Криму, жили собі на втіху.
Одного разу ця пара вирішила запросити друзів до себе в село під Тернополем. Від міського галасу, мовляв, відпочинемо шашлик, купання у річці Серет, прогулянки лісом… Літо стояло розпечене, а думки плавали як човни на озері. Подруга подзвонила Соломії з цією пропозицією і сказала, що дуже чекає зустрічі. Соломія пообіцяла порадитися із чоловіком і передзвонити.
Тільки подруга поклала телефон на стіл і не вимкнула його. Й тут Соломія почула все, чого не знала про себе й родину. Химерне марення, де сенс розтікався, як фарба по воді.
Подруга зі своїм чоловіком почали обговорювати Соломію. Мовляв, вони якісь чудні, зовсім не тямлять у житті, бідкаються через чотирьох дітей і ледве зводять кінці з кінцями від зарплати до зарплати. Їхній дім наче руїна на околиці Дрогобича, і взагалі, дітей завели забагато хай би половину в інтернат віддали. Соломія нудна, розмовляє тільки про дітей.
Її чоловік, мовляв, селюк і хам, з яким і говорити нема про що. А потім телефонний звязок обірвався. Соломія з чоловіком онімівши сиділи за столом. Хотілося піти до тих друзів, сказати все їм у вічі, але тут пролунав дзвінок дзвонив чоловік подруги, сказав, що їдуть до них у гості на вихідних. Соломин чоловік спокійно відповів, що чекає, й поклав слухавку.
Всю ніч їм снилася ця дивна розмова: люди приходили в дім, привозили дешеве варення з базару, шоколадки невідомої марки для дітей. І тут чоловік подруги за столом жбурнув:
Що за зарплата у вас така низька, що навіть нормальних речей купити не можете? Нічого, ми вас добре нагодуємо, стіл у нас ломиться! От зїсте і допоможете, роботи купа.
Соломія з чоловіком сиділи, наче замкнуті в дзеркальній, незнайомій кімнаті. До балачки долучилася і подруга:
А чом це у вас ще дітей нема?
Ще не хочемо, буде час то народимо, відповіла вона.
Та й не треба, відрізала Соломія. Лише селюки плодяться. Розумні ж живуть для себе.
Від цих слів усе навколо як струменіло зрозуміли, що друзі усе знають, але звідки? Немов казка, де всі ходять у масках. Придумали причину і, ледве дочекалися остатка вечора, швидко поїхали додому.
А сон не відпускав: що ви про це думаєте? Чи правильно вчинила Соломія з чоловіком? Треба було бути лагіднішими до гостей чи, навпаки, різкішими? Як би ви діяли у цьому сновидінні?
