Це навіть не обговорюється – Ніна буде жити з нами, це навіть не обговорюється, – відклавши ложку убік, серйозно сказав Захар. До вечері він навіть не доторкнувся – мабуть, налаштовувався на важливу розмову. – Кімната є, ми щойно завершили ремонт. Тож через два тижні донька переїде до нас. – Ти часом нічого не забув? – рахуячи про себе до десяти, спитала Ксюша. – Наприклад, що кімнату ми готували для нашої майбутньої спільної дитини? І до речі, у Ніни є мама, з якою вона й має жити. – Я пам’ятаю, що ми думали про дитину, – похмуро кивнув Захар. Він сподівався, що дружина без суперечок прийме його рішення. – Але нічого, це можна відкласти на кілька років. Тим більше, тобі ще навчання закінчувати, не до дітей зараз. І Ніна не хоче мати братиків чи сестричок. А щодо її матері… – Захар криво посміхнувся, – я хочу позбавити її материнських прав. Для дитини небезпечно залишатися з тією жінкою! – Для “дитини”? – здивовано підняла брови Ксюша. – Їй же дванадцять! Вона вже доросла дівчинка. І що за небезпека? Що їй не дають гуляти після десятої вечора? Чи змушують робити уроки, погрожуючи забрати телефон? Та твоя колишня святіша за багатьох! Вона навіть ременя до рук ще не брала. – Ти нічого не знаєш, – скрипів зубами Захар. – Ніна не раз показувала мені синяки, читати дозволяла образливі та погрозливі листи! Я не дозволю зламати життя моїй доньці! – Саме це ти зараз і робиш, йдучи в неї на поводу. Ксюша обережно підвелася з-за столу, залишивши недоторканим суп. Апетиту вже не було, а вигляд занепокоєного чоловіка викликав лише головний біль. І чому вона не послухала порад знайомих не поспішати з весіллям, пожити спочатку разом, випробувати почуття на міцність… Але ж вона, як завжди, “найрозумніша”! Та й хотілося випередити подружок. Чому друзі були проти швидкого шлюбу? Все дуже просто – для Захара це другий шлюб, він старший за Ксюшу на п’ятнадцять років і має майже дорослу доньку, якій дає все, що може. Три причини, кожна наче дрібниця, а всі разом – майже катастрофа. Перші дві причини особливого дискомфорту не створювали. Навпаки, Ксюші навіть подобалося, що чоловік старший і вже знає, що таке сім’я. Вона з перших вуст була впевнена – розлучення було мирним, колишня не мала до Захара жодних претензій. А ось третя причина – Ніна. Розбещена і вперта дівчинка, яка майже все дитинство провела у бабусі, бо батьки тільки й працювали, щоб забезпечити їй майбутнє. Розлучення її мало цікавило – тато ж завжди поруч, навіть якщо одружиться вдруге. А от новий шлюб мами… До такого Ніна була не готова. Новий вітчим всерйоз взявся за виховання, а мама, змінивши роботу і частіше буваючи вдома, активно його підтримувала. Командантська година, уроки, репетитори – адже Ніна відставала у навчанні. Її дратувало нове правило, їй бракувало телевізора й комп’ютера. Вона почала вигадувати сімейні “жахи” і переносити свої образи на тата. Так, Ніна вирішила жити з батьком, знаючи, що через роботу він весь день буде зайнятий. Для Ксюші дівчинка не існувала й слухати мачуху, на дев’ять років старшу, не збиралася. Раді “вільного життя” вона була готова на все. ************************** – Ніна приїде сьогодні. Підготуй їй кімнату і, будь ласка, не нервуй її, дівчинка й так багато пережила, – Захар просто поставив Ксюшу перед фактом, вибираючи краватку до нового костюму. – Якби знав раніше, що Алка через чоловіка почне тиснути на дочку… Але що вже тепер. – Значить, рішення незмінне? Справді хочеш забрати доньку до нас? – Ксюша ще сподівалась, що у чоловіка нічого не вийде. – А хто за нею стежитиме? Ти ж приходиш додому хіба що до восьмої вечора. – Ти й стежитимеш, – знизав плечима Захар. – Їй не три, досить самостійна. – У мене сесія на носі, сам казав, що треба сконцентруватися на навчанні, – зловтішно посміхнулась дівчина. – Нехай Ніна веде себе тихо й не заважає займатися. Сподіваюсь, вона вміє мити посуд і підлогу, бо наступні два тижні це – її почесні обов’язки. – Вона не прибиральниця… – Як і я, – урвала Ксюша. – Але раз житиме з нами, хай і допомагає по господарству. І тобі краще обговорити з дочкою правила спільного проживання. ************************* – Тату, ти дозволиш їй знущатися з мене? Я навіть з подругами нормально погуляти не можу – твоя дружина все домашнє на мене перекинула, а сама обличчям сяє перед телевізором! Ксюша, випадково почувши це, злегка посміхнулась. Як же, змусиш її щось зробити… Легше небо на землю впаде! – Я поговорю з Ксюшею, обіцяю. Але й ти постарайся з нею знайти спільну мову. Я розумію, тобі важко, але я фізично не можу тобі приділяти весь час. Прояви себе гарною дівчинкою. – Добре, я спробую, – через силу погодилась Ніна, зрозумівши, що нічого з батька зараз не витисне. – До речі, це правда, що ти купив їй машину? – Правда, а що? – Та нічого… А мені ти казав, що грошей немає, щоб відправити мене на канікули за кордон! А я так мріяла! – Одна ти все одно не зможеш їхати, тобі лише дванадцять, а я – на роботі. Літом поїдемо всією родиною. – А я не хочу з усіма! Ти мене взагалі не любиш, так? Для чого від мами забрав? Твоя дружина не рада, а ти вічно зайнятий… Далі Ксюша не слухала. Вона зрозуміла: так чи інакше, Ніна свого доб’ється. Це стосується не тільки подорожі. Хитра дівчинка вирішила вижити з родини ще одну претендентку на татові гроші. І здається, у неї це вийде. Ксюша вже втомилася вислуховувати претензії від чоловіка, й серйозно вирішила – ще одна сварка, і буде розлучення. А наостанок вона трохи зіпсує дівчинці радість перемоги, сказавши, що навіть після розлучення Захар повинен буде їй платити. Як аліменти. ********************** Як і очікувалось, вечір почався із купи претензій. Вислухавши все, Ксюша спокійно сказала, що подає на розлучення. – Я хочу жити спокійно, а не слухати потік бруду на свою адресу. І так, я попереджала тебе, що йти за примхами доньки – погана ідея, – побачивши тріумфуючу посмішку Ніни, Ксюша поспішила її “приземлити”. – А ти не надто тішся, бо ще невідомо, як складеться життя. Наприклад, я можу поставити татові ультиматум: якщо він захоче бачитися з нашою дитиною, – Ксюша погладила себе по животу, – він має відправити тебе до мами. Щось таке. Ніна навіть не знала, як відповісти, а Захар ще не встиг отямитись, як Ксюша вже зібрала валізу й пішла з квартири. Насправді вона не була вагітна, просто хотіла змусити неприємну дівчинку понервувати. І дати урок чоловікові, який зовсім не розбирається у дитячій психології… ЦЕ ПИТАННЯ НЕ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ: СКАНДАЛ У РОДИНІ, АБО ЧОМУ ЖИТТЯ З ДОЧКОЮ ЧОЛОВІКА МОЖЕ СТАТИ ВИПРОБУВАННЯМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДРУЖИНИ

– Марічка буде жити з нами, і це навіть не обговорюється, сказав Олексій, відклавши ложку в бік. Вечерю він так і не торкнувся, мабуть, готувався до серйозної розмови. Кімната є, якраз ремонт закінчили. За два тижні донька переїде до нас.

А ти нічого не забув? порахувавши про себе до десяти, спитала Ярина. Наприклад, що кімнату ми готували для нашої СПІЛЬНОЇ майбутньої дитини? Та, мабуть, ти упустив ще й те, що у Марічки є мама, з якою вона повинна жити.

Я памятаю, що ми думали про дитину, похмуро кивнув Олексій. Він сподівався, що дружина погодиться й питань не виникне. Нічого, зачекаємо кілька років. Тим паче, тобі ще навчання закінчувати. І Марічка не хоче братика чи сестру. А стосовно її мами усміхнувся криво, я буду позбавляти її батьківських прав. Марічці небезпечно залишатися під одним дахом із цією жінкою!

Марічці? здивовано підняла брови Ярина. Вона ж наче доросла дівчинка, дванадцять років. Яка тут небезпека? Що її не пускають гуляти після десятої вечора? Чи, може, що змушують робити домашнє завдання під загрозою забрати телефон чи відключити вайфай? Та твоя колишня майже свята, якщо до ременя ще не дійшло!

Ти нічого не знаєш, мало не шепоче Олексій. Марічка показувала мені синці, показувала образливі повідомлення із погрозами! Я не дозволю зламати доньці життя!

Ти й сам зараз цим займаєшся, потураючи їй, відповіла Ярина.

Я повільно підвелася із-за столу, залишивши борщ недоторканим. Апетит зник, а вигляд невдоволеного чоловіка викликав лише важкість у скронях. Казали ж мені: не поспішай із весіллям! Поживіть просто так, відчуйте, перевірте Але я ж, як завжди, вперта. Все сама знаю. І, звісно, хотіла випередити всіх подруг

Чому знайомі були проти квапливого шлюбу? Все просто це другий шлюб Олексія, він старший за мене на пятнадцять років, і є у нього чимало підросла донька, яку він обожнює. Три окремі дрібниці, разом справжня буря.

Перші дві причини мені насправді не докучали. Навпаки: мені подобається, що мій чоловік старший і має досвід сімейного життя. Я ще з розповідей чула, що розлучення між Олексієм і Олесею пройшло спокійно і без скандалів.

А от третя причина Марічка. Шалено розбещена й уперта дівчинка, яку більшу частину дитинства виховувала бабуся, бо батьки працювали без відпочинку, щоби дати їй усе найкраще. Розлучення на неї особливо не вплинуло вона знала: тато її не залишить навіть із другою дружиною. А з новим чоловіком мами вона змиритися так і не змогла.

Вітчим взявся за виховання серйозно, мама, змінивши роботу і почавши більше часу проводити вдома, підтримала його повністю.

Коментарський час, домашні завдання, репетитори Марічка відставала з багатьох предметів Усе це її дратувало. Їй більше хотілося сидіти за планшетом чи дивитися мультики, як була звикла змалку. Тому й почала вигадувати дива, доводячи ними тата до сказу.

Її мета переїхати до батька і залишитись там надовго, розуміючи, що через його зайнятість вона майже весь час буде надана самій собі. Про мене Марічка не думала, і слухати мачуху, яка всього на девять років старша тим більше не збиралася.

В імя свободи вона була готова майже на все.

*************************

Марічка приїде сьогодні. Приготуй їй кімнату і, будь ласка, не нервуй її, дівчинці й так тяжко, Олексій поставив перед фактом, обираючи краватку до нового піджака. Якби я знав раніше, що Олеся через того чоловіка так стане до Марічки Але вже нічого не зміниш.

Тобто, ти не відмовився від плану? Ти справді хочеш забрати її до нас? Я ще до останнього сподівалася, що нічого не вийде. А хто буде за нею доглядати? Ти сам приходиш додому ледь не о восьмій увечері.

Доглядай ти, знизав плечима Олексій. Вона вже не дитина, самостійна.

А в мене ж сесія! Ти сам казав, що мені треба зосередитися на навчанні, зло засміялася я. Хай Марічка веде себе тихо й не заважає мені вчити конспекти. Сподіваюся, вона вміє мити посуд та підлогу, бо наступні два тижні це буде її почесний обовязок.

Вона не прибиральниця

Як і я, миттєво перебила чоловіка я. Раз живе з нами значить допомагає по господарству. Обговори це з нею ще до переїзду.

******************************

Тату, ти дозволиш їй так зі мною поводитись? Я навіть із подружками зустрітися не можу, вся хатня робота тепер на мені, а твоя жінка із усмішкою дивиться телевізор!

Я випадково почула цю розмову й посміхнулась та коли ж вона щось робила? Радше небо впаде на землю!

Я поговорю із Яриною, обіцяю. Але й ти спробуй з нею порозумітися. Марічко, я розумію, тобі складно, та я не можу постійно за тобою наглядати. Знайди спільну мову з Яриною, покажи, що ти хороша дівчинка.

Добре, спробую, неохоче погодилась Марічка. До речі, ти їй справді машину купив?

Ну да. А що?

Та нічого. Просто цікаво, бо мені ти сказав, що грошей немає, аби влітку відправити мене у табір за кордон, а я так хотіла

А ти й так сама не поїдеш тобі ж тільки дванадцять, а я працюю. Влітку поїдемо всі разом.

Я не хочу ні з ким! Тобі на мене байдуже, так? Марічка навіть заплакала. Навіщо тоді від мами забрав? Твоя дружина від мене не в захваті, а ти завжди зайнятий

Я не стала слухати далі. Було ясно: Марічка свого добється. Їй мало відпусток і подарунків треба ще й вирішити, хто головний у родині. Схоже, вона прагне позбутися ще однієї претендентки на батькові гроші. Очевидно, їй це вдасться.

Мені набридли докори чоловіка, і я твердо вирішила: ще одна сварка і подаю на розлучення. А на прощання дещо зіпсую Марічці настрій скажу, що після розлучення Олексій все одно буде платити мені аліменти. За законом.

****************************

Я не помилилась вечір почався з претензій. Я вислухала все й спокійно заявила про розлучення.

Я хочу спокійно жити, а не слухати щодня тонни образ. Я тобі казала, що потакати Марічці погана ідея, помітивши переможний погляд дівчинки, я поспішила спустити її на землю. Не радій зарано хто знає, що далі буде. Наприклад, я можу поставити перед твоїм татом ультиматум: якщо він захоче бачити нашу спільну дитину, я погладила себе по животу, він має відвезти тебе назад до мами. Ну чи якось так.

Поки Марічка намагалася знайти слова, щоб висловити обурення, а Олексій ще переварював все почуте, я взяла підготовлену валізу й вийшла. Насправді вагітною я не була хотіла просто вивести розбещену дівчинку з рівноваги. Та й дати урок чоловікові, який зовсім не розуміється на дитячій психологіїЗа дверима стояла тиша. Я раптом відчула полегшення ні гіркоти, ні злості. У під’їзді пахло чужими вечорами, а за вікном світив ліхтар: м’яко, мовляв, усе ще може скластися інакше. Я не знала, чого хочу більше власної свободи чи щоб хтось нарешті сказав уголос, що у нашій сімї давно нема любові, а є тільки правила, образи й боротьба за увагу.

Я крокувала сходами, і відчувала, як з плечей спадає старий тягар. Попереду чекало нове життя те, яке я збудую сама, без чужих ігор та дитячих інтриг. Пролунав телефонний дзвінок мама. Знайомий голос одразу повернув упевненість: «Не хвилюйся, доню, ти все зробила правильно. Ти маєш право на спокій і щастя».

Я усміхнулася крізь сльози. І саме в цю мить зрозуміла: іноді, щоб врятувати себе, треба мати сміливість піти. Навіть якщо за спиною залишаєш нову кімнату й чужу дитячу мрію про ідеального тата.

Зупинившись на подвір’ї, я глибоко вдихнула вечірнє повітря, відпускаючи всі страхи. Далеко зверху згасло одне вікно чиєсь маленьке королівство. А під ногами розгортався новий шлях, у якому все нарешті належало тільки мені.