Радію, що свого часу вирішила не мати дітей. Мені вже 70 років, і я жодного разу про це не пошкодувала

Рада, що колись свідомо вирішила не мати дітей. Зараз мені вже 70 років, і я жодного разу про це не пошкодувала.
Я записалася на прийом до дерматолога і чекала у коридорі, коли прийде моя черга. Поруч зі мною сиділа жінка, з якою ми заговорили. Вона виявилась дуже цікавою співрозмовницею. Відверто кажучи, після розмови з нею мої погляди на життя змінилися.
Я одразу помітила, яка вона елегантна і доглянута. Спочатку подумала, що їй максимум 50 років. Але під час розмови Оксана (так вона представилася) розповіла, що їй вже за 70. Важко було повірити виглядала вона прекрасно, не схожа на своїх ровесниць.
Оксана поділилася, що була двічі заміжня, а зараз живе сама. Уперше вийшла заміж ще молодою, і тоді вже знала, що не хоче дітей. Чоловік одразу був з цим згодний, але коли їй виповнилося тридцять, почав натякати, що повноцінна сімя це все ж з дітьми. Але материнський інстинкт у неї так і не зявився, тож вирішила не зраджувати собі.
Легше було розійтися, аніж народжувати дітину через чужі очікування. Вони щиро поговорили і кожен пішов своєю дорогою.
Другий шлюб був із чоловіком, який уже мав дорослого сина від першої дружини, і більше дітей не хотів. Вони майже ніколи не говорили про дітей, і це всіх влаштовувало. Чоловік навіть радів, що вона не хоче потомства. Але, на жаль, цей шлюб недовго тривав чоловік загинув в автокатастрофі.
Оксана зізналася: самотність її не гнітить. Навпаки, вона задоволена, що їй не доводиться підлаштовуватись під інших. Вона впевнена, що ніколи не пожалкує про своє рішення.
Її подруги, які колись сподівалися на допомогу від дітей, тепер лише зітхають з сумом. Діти виросли, пішли своїми шляхами, і рідко згадують про стареньких батьків. Саме тому Оксана і не прагнула мати дітей, ніколи про це не жалкувала. Зараз її життя наповнене сенсом, кожна мить приносить задоволення, і відсутність дітей лише додає їй легкості, а не тисне на серце.
Ви переживаєте, що не буде кому подати склянку води?
Я не залишусь голодною чи хворою. Поки мої знайомі витрачали гроші на дітей, я відкладала. І тепер моїх заощаджень вистачить, щоб оплатити догляд і мати достойну старість!
А ви як думаєте? Чи погоджуєтесь із таким підходом до життя?