Мені двадцять девять років. Можливо, я була однією з найнаївніших жінок у світі, бо до недавнього часу вірила, що в моїй родині все гаразд. Але я й гадки не мала, як сильно помилялася у своєму виборі Мій чоловік виявився зрадником і егоїстом. Досі важко повірити, що він таке мені зробив.
Ми з Юрієм знайомі вже десять років, із яких шість у шлюбі. Він здавався уважним, турботливим, забезпечував мене та дітей. У нас є двоє дітей: син і донька. З моєю підтримкою Юрій відкрив власну справу, яка приносила хороший прибуток.
Я працювала помічницею у відділі продажів, а нещодавно відкрила інтернет-магазин одягу. Поки донька в садочку, а син спить, я працюю й підзаробляю.
Моя вага завжди трималася біля пятдесяти чотирьох кілограмів. Після других пологів я набрала двадцять кілограмів. Наївно сподівалася, що догляд за двома дітьми допоможе мені схуднути, але все виявилося набагато складніше, ніж здавалося. Поставила собі за мету повернути форму: правильно харчувалася, займалася фізичними вправами, пила багато води, відмовилася від випічки. Але вага залишилася незмінною, і це дуже мене засмучувало. Від цього почала почуватись невпевнено.
Після других пологів я перестала собі подобатися. Не відчувала себе жіночною й привабливою. А Юрій, наче підмінили. Перестав цілувати, обіймати, а про інтимність я взагалі мовчу. Забула, коли востаннє ми спілкувалися про щось окрім побуту й дітей. Наші розмови зводилися лише до хатніх справ.
Так, до пологів я почувалася набагато впевненіше й привабливіше. Тепер навіть дивитися на себе в дзеркало стало важко. Розумію, що через це стосунки між нами зіпсувалися. Та я вирішила не здаватися й змінити ситуацію. Одного дня захотіла зробити Юрієві сюрприз: приготувала обід і пішла до нього на роботу. Підійшла до кабінету та випадково підслухала розмову:
Кохана, не хвилюйся, я прийду до тебе після роботи. Я вже сказав дружині, що завалений справами. Вона навіть не підозрює про тебе!
Я не стала заходити, розвернулася й тихо пішла.
Він, мабуть, не розуміє, що я набрала вагу, тому що народила нам дітей. Сам він теж далеко не ідеал, але чомусь помічає лише мої недоліки.
Я замислилася, може, мій чоловік ще й вважає мене нерозумною?
Я не наважилася сказати Юрію, що все знаю. Що ж мені робити? Подавати на розлучення? А як тоді діти? Чи зможу я прикидатися, що нічого не сталося? Навряд чи зможу витримати таке.
Поки що вирішила дбати про себе. Записалася до спортзалу. Спочатку покажу Юрію, кого він втратив, а там час розставить все на свої місця…
Але сьогодні я зрозуміла головне: ніхто не змусить мене втратити гідність і віру в себе, крім мене самої. Люди можуть зраджувати, а зайві кілограми це тимчасово, головне не втрачати себе і завжди залишатися сильною заради своїх дітей.
