Молодий водій автобуса дав усім пасажирам справжній урок життя. Його вчинок викликає щиру повагу та захоплення

Сьогодні я став свідком вчинку 25-річного водія автобусу міжміського сполучення. Ось що відбувається.
На зупинці заходить літня жінка, десь років вісімдесят; уважно спостерігаю цю картину: вона дістає з хусточки, в якій, звичайно, лежать гроші, акуратно відраховує необхідну суму гривень і просить водія зупинити на наступній зупинці біля магазину. Він, як завжди, чемно погоджується; бабуся віддає гроші й каже:
Дякую, синочку.
Але водій відмовляється брати гроші! Дістає свій гаманець і каже, що повернеться за три хвилини. Далі стрімко вибігає до найближчого магазину й купує чотири літри молока та сметани, хліб, макарони та мясо! Все це приносить цій бабусі. Вона відмахується, мовляв:
Не треба, моя пенсія вистачає на хліб і таке інше.
А юнак відповідає:
Якщо не візьмете, помию це просто у смітник.
Бабуся розплакалась, щиро подякувала, побажала удачі у всіх справах Водій повернувся до автобуса. Жінка років сорока почала з обуренням говорити:
А чи варто було витрачати гроші і затримувати нас усіх заради чиєїсь подяки?
Хлопець розвертається, відкриває двері й висаджує цю жінку, промовивши:
Саме через таких, як ви, люди похилого віку вважають, що молодь не має совісті, бо ви не можете дати своїм дітям нічого, окрім лицемірства та жадібності!
Жінка вискочила з маршрутки червона, як мак! Молодець, хлопче! Більше б таких людей!