Чужа наречена.
Валерко зараз користується шаленою популярністю у Львові. Ніколи не давав рекламу в газети чи по телебаченню його контактами діляться, як то кажуть, «з вуст в уста», справжня сарафанне радіо по місту. Ведучий на концерті? Будь ласка! Провести ювілей чи весілля? Без проблем! Якось навіть дитячий випускний в садочку модерував підкорив не лише малюків, а й їхніх мам!
Все починалось невимушено: у близького друга було весілля, а замовлений ведучий не прийшов. Як зясувалось згодом, пішов у запій. Вибирати когось іншого вже було ніколи, і Валерко перехопив мікрофон.
У школі він виступав у самодіяльності, займався в театральному гуртку «Діалог», в університеті обовязково виступав на «Весні студенства» і КВК. Тоді експромт вдався, і вже прямо в банкетній залі двоє підійшли з проханням провести й їхні святкування.
Після університету Валерко влаштувався до одного з київських науково-дослідних інститутів, де отримував смішні гроші. Перші гонорари за ведення святкових заходів надихнули його. Він брався за будь-які замовлення, отримуючи не лише купу гривень, а й справжнє задоволення. Зовсім швидко доходи від проведення свят перевищили зарплату молодшого наукового співробітника майже у десять разів.
Пропрацювавши рік, Валерко наважився: звільнився з інституту, докупив на заощаджені кошти обладнання, відкрив власну справу і почав офіційно працювати у сфері розваг. Паралельно взявся за уроки співу, благо голос та слух були на висоті. Став співочим ведучим, а тричі на тиждень підробляв співаком у львівському ресторані.
Вже тридцять, він вродливий, при грошах і має чимале імя як ведучий, співак та діджей, здатний впоратися з будь-якою вечіркою. Одружений не був навіщо? Дівчата біля нього, як виноград на лозі, маниш будь-яку, одразу погодиться. Однак друзі женилися, народжували дітей, і поступово Валерко сам подумував про родинне тепло. Та от біда, не з ким! Легкодоступні його цікавили лише для розваг, а хотілося кохання раз і назавжди.
Треба знайомитися зі школяркою, виховати її під себе, а як виповниться вісімнадцять одружитися. Буде ідеальна дружина! жартував він.
Навіть замовлення на випускні став приймати, приглядаючись до молоденьких. Але сучасні дівчата розчаровували не такі, як уявлялось у мріях. Валерко не занепадав духом, вичікував, як сам казав «полював, вистежуючи рідкісну лань». І тут доля вирішила по-дорослому покепкувати із мого троюрідного брата.
Спочатку все було буденним. Подзвонила жінка, передала вітання від знайомих:
Нам потрібен ведучий на весілля. 17 червня у вас вільно? Прекрасно! Можемо зустрітися?
Домовилися. І тут, як розповідав Валерко, вперше в житті відчув фразу «земля пішла з-під ніг». Жінка, котра назвалась Квітославою, була неперевершена, такої краси він ще не бачив. Чітко й по суті пояснила, що потрібно: те й те, і ще оце. Валерко милувався, згадуючи: «Як же ж пощастило комусь!». Не просто красива, а ще й розумна рідкісне поєднання! На око здалася йому років двадцяти пяти, ну, може, трохи більше. Тим часом у розмові Квітослава згадала, що була піонеркою значить, під сорок!
Уточнили всі нюанси, підписали договір, хоча Квітослава протестувала:
Та навіщо папери? Друзі казали, ви надійний, я вам вірю!
Але Валерко звик усе оформлювати:
Я подаю звіти до податкової, проблем не треба.
Сам думав, що папір потрібний лише щоб упевнитися це не сон, Квітослава існує насправді.
У жінки зазвучав телефон:
О, то мій наречений заїхав за мною. Вас підвезти?
Валерко відмовився, але провів її на вулицю. Колись він завжди так робив, коли молодята приходили окремо оцінити стосунки, побачити, як тримаються разом. Тепер його гнала банальна ревнощі. Наречений вразив: замість поважного мужчини років сорока із авто вистрибнув молодий хлопець, навіть молодший за Валерка:
Квітославо, все гаразд?
Вона усміхнулась: «Та в мене як завжди». Сіла, хлопець зачинив двері, повернувся до Валерка:
Це ви будете ведучим на нашому з Квітославою весіллі? Дуже радий! Про вас Славко розповідав, він каже ви кращий. простягнув руку. Вибачте, не представився, Квітослава потім мене сваритиме. Я Ростислав, наречений.
Валерко хотів, якщо відверто, накинутися з кулаками на цього Ростислава, стерти з його обличчя ту щасливу усмішку, але лише потиснув руку:
Валерій. Взаємно.
Відтоді Валерко не міг знайти собі місця. Шукав будь-який привід зателефонувати Квітославі, почути голос, зустрітися. День весілля наближався та відчуття, що сходить з розуму, не покидало. Товариш, якому зізнався, трохи кепкував:
А як же школярки? Ті, з яких можна зробити ідеал?
Та Валерко лише відмахувався:
Які, бодай, школярки?! Квітослава ідеальна жінка! Більше ніхто не потрібен.
Поговори з нею! радив друг.
Ти що, з глузду з’їхав? Вона ж заміж виходить. Любить його. Я тут до чого?
Часом заглядав щасливий Ростислав:
Ось, Квітослава просила передати
В ті хвилини Валерко ледь себе стримував, не видавивши різкість у відповідь. Подумував навіть відмовитися від замовлення хоч репутації шкода! Але ж тоді більше ніколи Квітослави не побачить і відступав.
За два дні до весілля Квітослава знову завітала, щоб як каже сама, «доладнати сценарій до ідеалу». У офісі якраз був ремонт, тому зустрілись у Валеріївій квартирі. Говорили багато і не по справі, сміялися, обоє відчували піднесення. Коли усе було вичерпано, Валерко запропонував келих шампанського:
За ідеальне весілля!
Квітослава мала настрій:
О, залюбки!
Сміялась вона особливо гарно, а шампанське додало відваги. Валерко її поцілував, і зовсім несподівано Квітослава відповіла. Запаморочилося все.
Валерко прокидається ранком. Сідає на ліжку, озирається. Здається, найкраща ніч у житті була щойно. Квітослава вже пішла, але подушка пахне її парфумами. Значить було? Тривожно йому може, все здалося? Але ні, усе справжнє. І що тепер весілля скасовують? Дзвонить Квітославі:
Привіт
Та легко відповідає:
Привіт! Як ти? Вибач, що втекла непомітно сам розумієш, справ купа, весілля завтра!
Весілля буде? тихо питає Валерко.
Звичайно! А чому б його скасовувати? Все прекрасно!
Невже всі жінки такі? Він не витримує розірвати весілля? Чи потрібна йому така цинічна жінка? І відповідає собі чесно так, потрібна. Будь-яка.
Наступного дня приходить до ресторану раніше. Декораторки якраз заканчують прикрашати зал і з цікавістю на нього задивляються. І тут
Сам не вірить очам: до нього підходить Квітослава.
Привіт. Втекла відразу після реєстрації дуже хотіла тебе побачити, сяє усмішкою, Що з тобою, Валеро?
Не розумію нічого, бурмоче він. То ти зареєструвалась? А потім втекла?
Ну, твоя не дуже розумна голова. Нащо мені з молоддю кататися містом? З тобою краще побути. Хіба не радий?
З якою молоддю? Хіба це ти виходиш заміж?
Квітослава декілька хвилин із подивом вдивляється у Валеркового обличчя, а потім вибухає таким щирим сміхом, що Валерко також усміхається всупереч усьому.
Ні, звісно! Моє весілля? Ні, це моя донька Ксюша! Вона вчиться в Києві, ось тільки вчора прилетіла, раптом голос її урвався. А ти що, думав, що я наречена?
І що за десять днів до весілля буду з іншим спати? Гарний у тебе про мене погляд
Тут до Валерка доходить: Квітослава жодного разу не сказала «я» чи «ми», завжди були «наречена з нареченим». І Ростислав жодного разу не назвав її Ксюшею лише Квітославою, і на «Ви». Як він раніше не втямив? Дурість
Врешті він ставить найголовніше запитання:
Ти ти вільна?
Коли вона ствердно киває, одразу ж вимовляє:
Стань моєю дружиною! Будь ласка
Весілля пройшло на славу ведучий просто перевершив себе, гості у захваті. Молодята підходять подякувати:
Дякуємо! Й не знаємо, як віддячити за таке свято.
Я сама подякую, підходить Квітослава. Ідіть вже, лімузин на вас чекає. А я тут усе догляну.
Звістка, що Валерко одружиться з жінкою на девять років старшою, швидко розійшлася по рідні. Спершу поставились обережно, проте побачивши наречену, всі казали:
Ну як в таку не закохатися?
Квітослава та Ксюша народили з різницею у два тижні.
