А якщо вона не моя донька? Та треба зробити ДНК
Влад трохи задумано спостерігав, як Марічка, його дружина, ніжно заколисує новонароджену доньку, і з голови не міг викинути одну настирливу думку. Він дійсно сумнівався, що маленька його.
Минулого літа довелося йому їхати у відрядження аж на місяць до Львова. А як тільки повернувся, за два тижні Марічка каже, що вагітна. Така щаслива була, а він спершу справді зрадів. Але згодом прийшла до них у гості сестра Марічки Христина, і розповіла цікаву історію, як вона для власного спокою робила тест ДНК синові. Її чоловік весь час сумнівався ось вона і зробила.
Марічко, давай і ми ДНК зробимо, якось між іншим запропонував Влад.
Реакції чекати довго не довелося. Зразу почався страшенний скандал, полетіли подушки, чашки, сусіди навіть у стіну постукали.
Ну а що тут такого? Вперто наполягав Влад, всередині лише впевнювався, що щось тут не так. Така реакція значить, точно є що приховувати. Я просто хочу бути впевнений, без образ.
Ти взагалі як до цього додумався?! вже на підвищених тонах закричала Марічка, жбурнувши у чоловіка ще одну подушку. Я тобі коли-небудь давала причину таке думати?
Мене не було місяць вдома, гірко посміхнувся Влад. Я ж не знаю, що тут відбувалося. Пройдемо тест, і я закрию цю тему назавжди. Коли підемо? Можна у Христини адресу клініки взяти.
Ось у наступному житті і зробиш, зло відрізала Марічка і грюкнула дверима, пішовши до дитячої.
***
Уявляєш? скаржився Влад своїй мамі, не вимагаю ж нічого особливого, а вона так зреагувала.
Совість нечиста, підливаючи каву, сказала Світлана Петрівна. Памятай мої слова: нагуляла доньку і тепер боїться, що правда вилізе назовні. Вона трохи помовчала, наче вагаючись, говорити чи ні. А коли ти тоді поїхав, була одна ситуація…
Яка? Влад зразу насторожився.
Я не лізу до вас, відвела погляд мама, просто прийшла у гості, хотіла обговорити ювілей батька твого, і Марічка зовсім мені не відкривала, хоча точно була вдома. Відкрила потім, розпатлана, ще й у передпокої чиїсь чоловічі кросівки стояли.
І що вона сказала? Влад вже ледве сидів на стільці.
Що труба в неї прорвала, скептично скривилася Світлана. Могла б щось цікавіше вигадати.
А чого мені не сказала?
Я ж у квартиру не заходила, доказів ніяких то й не рушила щастя вам псувати.
Та даремно! Влад аж чашку ледь не упустив. Що ж мені тепер робити?
Все одно переконайся і зроби тест. Спокійно сказала Світлана, ледве ховаючи усмішку: невістка з першого дня їй не подобалася. Можеш сам, в тебе як у батька є право.
***
Можеш видихати, Влад кинув непотрібний конверт із результатами ДНК, які кур’єр із приватної лабораторії привіз. Софійка моя донька, я ж тобі обіцяв, більше цю тему не чіпаю.
Я не зрозуміла, роздратовано сказала Марічка, підозріло дивлячись на розкритий конверт. Ти що, без мого дозволу цей клятий тест зробив?!
Та звісно, невимушено відказав Влад. Поки з донькою гуляв, заглянув у клініку, пару хвилин і всі питання відпали. Вона моя, так що питань нема.
Ні, питання є, тихо сказала Марічка. Шкода, що ти цього не розумієш…
Наступного ранку Влад, як завжди, помчав на роботу аж на Хрещатик. Повернувся увечері, а вдома ні душі. Всі речі Марічки і дитини зникли. Тільки на журнальному столику лежала записка.
“Ти все між нами зруйнував своєю недовірою. Жити з людиною, яка мені не довіряє, я не хочу. Подала на розлучення. Нічого від тебе не треба ні квартири, ні грошей. Просто зникни з нашого життя.”
Влад розлютився. Як вона могла, ще й доньку забрала! Він почав гарячково телефонувати Марічці.
Трубку взяв якийсь чоловік. Вислухав мовчки потік обурення і спокійно сказав більше не турбувати.
Я ж казав, що вона мені зраджує! Влад аж тремтів від злості. Не встигла піти, а вже з іншим мужиком! Ну і нехай котиться куди хоче!
Влад навіть не задумався, що Марічка, ймовірно, поїхала до батьків у Чернівці, і трубку взяв її брат, якому не хотілося турбувати сестру, яка тільки-но заснула. Влад для себе все вирішив.
Вирішили все швидко, обоє погодились на розлучення. Софійка залишилася з мамою і більше ніколи не бачила свого біологічного батька…
